«Перед красою свого краю я низько голову схиляю»

Згідно плану декади проведення масових заходів приурочених Дню молоді та Дню незалежності України бібліотекою спільно з Народним домом проведено День краєзнавства

«Перед красою свого краю я низько голову схиляю»

В програмі свята:

1. Зустріч з відомими людьми села.

2. Перегляд книжкової виставки « Мій край, моя історія жива».

3. Бібліографічний огляд літератури: « Моє село- дідів і прадідів колиска».

Година запитань і відповідей.

Нашими гостями були вчителька нашої школи Валентина Василівна Бойко, одна з перших бібліотекарів, та багаторічний секретар сільської ради Юзяк Лідія Дмитрівна, колишній голова сільської ради Мусензовий Василь Леонтійович та молодь села. Вони поділилися своїми спогадами про минуле села , його людей, традиції та звичаї . Було дуже цікаво і змістовно. Щиро дякуємо їм за те, що знайшли час і можливість спілкуватися з нами. Бажаємо їм здоров’я і довгих щасливих років у мирній Україні.

 

 

Молодь_змінює_світ

Сучасна молодь йде в ногу з часом, активно розвивається, вона завжди готова до експериментів та нових звершень.

Нині наші хлопці і дівчата швидко подорослішали, нарівні з іншими взявши на себе відповідальність за творення оновленої, соборної України.

Сьогодні до нас завітали наші юні читачі, які гарно та з користю провели час у затишних стінах нашої бібліотеки. Веселі розмови, настільні ігри, та тематичні виставки порадували всіх присутніх. Наполегливо готуємося до відзначення Дня незалежності України, та Дня Державного прапора України.

#Читай_з_нами_українське

У нас сьогодні знову свято, адже ми отримали подарунок від

#Український_центр_вивчення_історії_Голокосту

Щиро дякуємо організаторам проекту-УЦВІГу за подаровані книги. Вже скоро наші читачі зможуть скористатися нагодою- більше дізнатися про тему Голокосту, вчиненого нацистами щодо євреїв та інших народностей в часи Другої світової війни. Це науковий часопис, унікальні та незабутні історії боротьби за життя, спогади, щоденники, розповіді .Запрошуємо до бібліотеки та познайомитися з новою літературою про трагічні сторінки нашої історії .

 

 

 

 

Юрій_Федькович - передвісник українського національного відродження Буковини

(до 189 – річчя від дня народження видатного українського письменника, буковинського громадського діяча (1834-1888)

Літературний_портрет

«Я наш нарід цілим серцем люблю, і душа моя віщує, що його велика доля жде…»

Це пророчі слова діяча національного відродження українців Буковини Юрія Федьковича, якого ми з великою шаною називаємо Буковинським Соловієм.

8 серпня-189 років від дня народження визначного українського письменника і громадсько-культурного діяча ,першого редактора газети " Буковина" Юрія Федьковича.

Юрій Адальбертович Федькович - син гуцульського краю, глибоко-народний митець, письменник-патрiот, який піднімав у своïх творах важливi громадськi проблеми та намагався робити на Буковинi те, що зро¬бив Шевченко на Надднiпрянщинi. За що Іван Франко називав Федьковича "буковинським

Кобзарем". Він намагався захищати простих людей вiд панськоï сваволi, обороняв ïхнi права на судових процесах, докладав багато зусиль для поширення освiти серед простого люду, виступав за навчання рiдною мовою.

Понад 10 років прослужив у війську. Повернувся звідти з підірваним здоров'ям. "Гірко йому служилося, він був м’який, благий і до зброї нецікавий. Не мав великого здоров’я і здригався на гук пострілу... В війську нема жартів. Не питають тебе, як тобі. Остригли і мусили служити. І так опинився Федькович у неволі, мов той орел у клітці", - писав про нього Максим Рильський. По звільненні з військової служби працював у рідному містечку (війтом), був шкільним інспектором Вижницького повіту.

Починав писати німецькою мовою, якою послуговувався до смерті, але згодом перейшов на українську. А його перші українські вірші “Жовнярські думи” були опубліковані в брошурці “Slovo na slovo do redaktora “Slova”. Автор багатьох романтичних балад, писав оповідання, драми, дитячі твори. Він став передвісником українського національного відродження Буковини. За заслуги на літературному полі був обраний почесним членом НТШ.

Федькович протягом усього свого життя збирав і популяризував народні пісні, коломийки, казки, приповідки. Також цікавився астрологією.

У 1863 році Осип переходить у православ’я та обирає собі ім’я Юрій.У 1872—1873 працював у Львові редактором у видавництві "Просвіти" і театрі "Руська Бесіда", а в 1885—1888 був редактором газети "Буковина.

У 1886 році урочисто вшанували 25-річний ювілей творчості великого письменника. Тоді він сказав, що готовий далі працювати на благо свого народу й рідної землі. Але серце поета невдовзі зупинилося раз і назавжди…

Він залишив чималу літературну спадщину для своїх нащадків. Одні з найвідоміших його робіт: “Дикі думи”, “Святий вечір”, “Нива”, “Добуш” та інші.Сьогодні добре знають його оповідання "Люба-згуба", "Сафат Зінич", "Три, як рідні брати"... Федькович пішов із життя 11 січня 1888 року.

Земляки платять " Буковинському соловію" палкою любов'ю . Ще у 1945 році у Чернівцях відкрито літературно- меморіальний музей Юрія Федьковича. На його батьківщині, серед гір і смерек у 1974 році відкрито музей-садибу " Буковинському Кобзареві". З 1989 року Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича названий на його честь. Чимало вулиць в українських містах мають ім’я Юрія. А у Чернівцях встановлено пам’ятник українському письменнику.

А щоб дізнатися більше про життя і творчість видатного буковинця, запрошуємо вас познайомитися з літературною спадщиною письменника, спогадами про нього у нашій бібліотеці.

 

 

#Книги_ювіляри_2023

Безсмертна « Енеїда»(до 225-річчя «Енеїди І.Котляревсьного)Виставка- посвята

225 років тому, в 1798 році вперше вийшла друком «Енеїда» Івана Котляревського (1769-1838).

«Еней був парубок моторний. І хлопець хоч куди козак». Мабуть, абсолютна більшість пам’ятає ці рядки ще з шкільних років, як і те, що «Енеїда» Котляревського – це перший твір, написаний розмовною українською мовою, який ліг в основу нової української літератури.Вихід у світ «Енеїди» став епохальною подією в культурному житті України. На той час українська мова внаслідок цілої низки указів російської влади поступово витіснилася з ужитку, навіть церковні служби змушували правити церковнослов’янською мовою. Відтак твори Івана Котляревського започаткували новий етап формування української літературної мови.

Вже 225 років українці щиро сміються над пригодами Енея, троянця в козацьких шароварах і жупані, "парубка моторного", що змушений був покинути сплюндрований ворогами рідний край і шукати нової вітчизни.

"Енеїда" описує побут та традиції. Там вони зображені через пригоди козака Енея та троянців, що були прообразами козаків-запорожців. Поміщиків та феодалів Іван Котляревський зобразив, як богів, що мали усі негативні риси цих верств – хабарництво, інтриганство, зневажливе ставлення до народу. Деякі з них допомагають Енею, інші – перешкоджають.

"Енеїду" можна назвати енциклопедією українського народу. Вона зафіксувала все. За підрахунками дослідників, у творі майже 7 000 слів. І ці слова означають предмети українського побуту. Тут і одяг, і взуття, і головні убори дівчини, заміжньої жінки, чоловіків. Тут тканини, меблювання, начиння. Тут продукти харчування, сільськогосподарські знаряддя, зброя, музичні інструменти. Згадані народні обряди, звичаї, танці, ігри, хвороби, гуляння.

«Енеїда» ввійшла в золотий фонд не лише української, а й світової культури. Краси й сили їй надала ще й чарівна музика Миколи Лисенка, який створив оперу за цією поемою.

З нагоди ювілейної дати до вашої уваги книжкова виставка, що познайомить із життєвим та творчим шляхом великого письменника, основоположника і класика нової української літератури – Івана Петровича Котляревського та його неперевершеною «Енеїдою», різних років видання.Запрошуємо познайомитися , ще раз перечитати цей твір, який є першокласним джерелом з українознавства, українського побуту та культури XVIII століття.

 

 

 

 

 

 

 "КНИГИ ТОБІ ДО ЛИЦЯ- #ЧиТаЙ_КоЗиНцЯ

Увага!Увага!Увага!Сьогодні наша сільська бібліотека-філія отримала книжковий подарунок від молодого українського письменника #Олександр_Козинець «Універсум»,з автографом  автора ,яка вийшла друком у 2023 році у Львові. Збірка поезій “Universum” - десята в загальному численні автора книжка, реалізовано за кошти гранту Президента України для молодих письменників та інших діячів мистецтв в 2022 році. Тому Олександр щедро ділиться своїми надбаннями з бібліотеками та користувачами. Олександр Козинець — український письменник, науковець, педагог, логопед, автор одного роману, трьох літпроєктів, переможець багатьох літературних конкурсів, хорист камерного хору «Moravski».Автор одинадцяти одноосібних книжок (станом на липень 2023 року):

поетичних збірок тетралогії «Сезони днів»:[1] «PIN-код: зима», «Обвітрена весна», «Скибочки літа», «Тричі осінь»;

збірки віршів «Небесні мелодії» (болгарською мовою, 2020);

роману «Картка Марії» (2020);

поетичної збірки-календаря «Дороги світла» (2021);

збірки поезій «Мамо, твій син — літак» (2022);

збірки верлібрів «Води Божого океану» (2022);

збірки поезій «Universum» (2023);

поетичної збірки «Ластовиння» (2023).

Щиро дякуємо автору за подаровану книгу.Сподіваємося вона знайде своїх читачів, поціновувачів поетичного слова.

"У цій ювілейній збірці зібрано багато різних тем, якими автор звітує перед читачем. Десять розділів, десять світів, десять неймовірних світовідчуттів і бачень. Іншими словами, перед нами відкривається Універсум внутрішнього і зовнішнього світів Олександра Козинця, який не перестає дивувати своєю жагою до життя, до творчослова. Джерело його творінь не міліє, і вони плинуть рікою Часу, відкриваючи дорогу іншим, хто тільки-но «вбирається в пір’я», хай не в ангельське (а будемо романтиками і думатимемо навпаки), але ж хіба то важливо, якщо навіть одна «така» пір’їна має велику енергетичну силу. Що не кажіть, а поезія Олександра Козинця випромінює естетику вітаїзму. А як сьогодні людство (українці особливо!) потребує життєствердної енергії віри, надії, любові…http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2023

"КНИГИ ТОБІ ДО ЛИЦЯ- #ЧиТаЙ_КоЗиНцЯ

 

"Ой, на Івана та й на Купала, дівчина красна квіти збирала"

Фольклорні посиденьки.
Івана Купала – одне із найзагадковіших традиційних свят, що відзначалися в Україні за часів язичництва. Воно припадало на 7 липня і пов’язувалося з літнім сонцестоянням. Ім’я ж святу дав Купало – бог земних плодів, урожаю, добробуту та лікарських рослин.
Українці відзначають його в ніч з 6 на 7 липня.Краса і неповторність його представлена виставкою-інсталяцією «Магічне купальське диво», яка розгорнута читальному залі нашої бібліотеки. Свято"Ой, на Івана та й на Купала, дівчина красна квіти збирала" розпочалося в стінах бібліотеки,присутні дізналися звідки походить назва Івана Купала, кому присвячували цей день, коли його святкували на Русі із приходом християнства. Діти ознайомилися із традиційними купальськими обрядами та звичаями, із захопленням слухали розповіді про те, що особливою цінністю вважається зустріти в ніч на Івана Купала цвіт папороті, який розпускається усього на кілька хвилин, а потім зникає. Свято продовжили біля сільського ставка.Провели майстер-клас по плетінню купальських вінків із зібраних квітів і лікувальних трав до сходу сонця. Адже, саме в цей час рослини набирали чарівних, лікувальних та цілющих властивостей.
Кожна учасниця свята, сплела купальський віночок по опустила його в воду, загадуючи бажання.І ми всі загадуємо, щоб скоріше настав Мир і очікувана всіма Перемога і наші солдати повернулися додому живі і неушкоджені.