День хрещення Київської Русі - України

У цьому році у неділю, 28 липня, в Україні відзначають 1032-гу річницю Хрещення Київської Русі. Це свято має багату історію і свої традиції. Зазвичай до Дня Хрещення Русі влаштовують хресну ходу і проводяться урочисті богослужіння.В Україні свято офіційно називається День Хрещення Київської Русі – України. Це державне свято, яке було засновано 25 липня 2008 року указом третього президента України Віктора Ющенка. Відзначається щорічно 28 липня.Дату обрано не випадково. За переказами, саме в цей день у 988 році князь Володимир прийняв нову віру і повернувся до Києва, щоб охрестити народ Русі. До речі, точну дату хрещення так і не встановили, її відзначили лише ймовірно. Це 14 серпня (за старим стилем або 27 липня за новим) 988 року.Навернення у християнство було стандартною практикою Візантії у відносинах із войовничими народами-язичниками. Пізніше ту ж тактику було застосована відносно Київської Русі, для чого Константинопольський патріарх Фотій I направив до Києва місіонерів. Деякі джерела стверджують, що в цей час було хрещено київських князів Аскольда і Діра c "боярами" та деякою кількістю народу. Інші ж запевняють, що перше хрещення на Русі відбулося в часи Василя I (867—886) та патріарха Ігнатія (867—877).Також зазначається, що першим правителем Київської Русі, який офіційно прийняв християнство візантійського обряду, стала княгиня Ольга. Вона домагалася хрещення і визнання Візантією Русі як рівної християнської імперії. При хрещенні отримала ім'я Олена. Також повідомляється, що симпатії до християн і християнства виявляв київський князь Ярополк Святославич, якого було убито варягами за наказом свого брата Володимира Великого, який в майбутньому і хрестив Русь.Відомо, що князь Володимир вирішив хрестити Русь з політичних міркувань, в першу чергу сподіваючись цим кроком об'єднати ворогуючі землі та зміцнити власну владу.Згідно з "Повістю минулих років", до хрещення князя Володимира мало місце "Випробування вір". Тоді київському князю надходили пропозиції прийняти мусульманство, юдейську віру, католицтво, однак він зупинив свій вибір на християнстві.Згодом Володимир хрестився в Херсонесі, прийнявши нове ім'я – Василь. Також він охрестив дітей і підданих і одружився з царівною Анною з Візантії.Масове хрещення народу відбулося у Дніпрі. При цьому не всі були згодні відмовлятися від язичництва, але їх "переконували". Іноді за допомогою зброї.

Життя минеться, як все минає На бистрині. Та чистій правді, Що лжі не знає, Не буть на дні.Це я про тебе кажу й про себе, Про нас усіх, Кому це небо — Усе ще небо Й сльоза — не сміх.Кому байдуже, яку годину Покаже час, Коли людина спасе людину, Згадавши нас...Тамара Артемівна СЕВЕРНЮК народилася в м. Старокостянтинові Хмельницької області в сім’ї службовців 26 липня 1940 року. Закінчила Хмельницьке педагогічне училище і філологічний факультет Чернівецького державного університету.
Поетеса, журналіст, пристрасний публіцист, автор тридцяти поетичних і художньо-документальних книг, серед яких особливої уваги зазнали: “Серце вміє співати” (Карпати, Ужгород, 1977), “На ранковій землі” (Молодь, Київ, 1981), “Джерельні веретена” (Молодь, Київ, 1991), “Летить душа наївна” (Український письменник, Київ, 1993), “Злам” (Прут, Чернівці, 1993), “Заметіль забуття” (Букрек, Чернівці, 1996), “Йорданська ніч” (Пірекс, Варшава, Польща, 1999), “Спокуса білої пустелі” (Місто, Чернівці, 2001), “Дотик безсмертника” (Золоті литаври, Чернівці, 2004), “Зблиски” (англійською мовою) (Букрек, Чернівці, 2005), “Летючий Промінь Вічності” (Золоті литаври, Чернівці, 2007), “Крізь дим осеневих згорань” (Букрек, Чернівці, 2010), “В цупких обіймах німоти” (Європейська література, Бремен, Німеччина, 2011), “И незачем таиться, И нечего таить” (рос. мовою). Астропринт, Одеса, 2005), “Щоб пам’ять почула слова” (Букрек, Чернівці, 2014) та інші. За свою творчість була відзначена обласними літературно-мистецькими та журналістськими преміями, також Міжнародними преміями імені Володимира Винниченка і Григорія Сковороди. Має почесні відзнаки Національної спілки письменників України і Буковини, Медаль на славу Чернівців, Міжнародний Орден Честі з титулом “Жива легенда” і державне звання “Заслужений діяч мистецтв України”.Тамара Севернюк — член Національної спілки письменників і журналістів України, автор перекладів з румунської мови поезій Міхая Емінеску, Тудора Аргезі, Ніколае Лабіша, Вероніки Мікпе, Ніколае Теуту, Аркадія Опайця та інших.


«Мало таких книжок, такого емоційного заряду, з такою аурою, з таким пієтетом до творчої людини. Ця книга не просто творче звершення, це творче подвижництво» (Михало Слабошпицький, критик, прозаїк — про книгу «Летючий Промінь Вічності»).
«Поетеса, яка серцем чує рідне слово, яка живе з великою любов'ю і з повагою прочитує внутрішній світ людини, маючи вишуканий смак художника …» (Василь Зінкевич, Народний артист України).
«Зміст її і теперішнього життя — в любові до всього сущого …вона ще багато чого сокровенного має сказати людям» (Надія Будна, журналіст)."…Ось уже сорок років поезії Тамари Севернюк приходять до читачів, бентежать їх серця, спонукають до роздумів, закликають до творення краси і добра. Вони справді, «як дотик безсмертника», «як подих літа в заметілі» …(Рауль Чілачава, український і грузинський поет, заслужений діяч мистецтв України)
ЇЇ вірші — про світлу печаль любові, вдячну відданість правді пройдених життєвих доріг з їхніми надбаннями і витратами, з болем розчарувань і теплою радістю від не загубленого жорстокими вирами часу людського і людяного в людині. ЇЇ поезії знаходили і знаходять почесне місце в часописах України, в альманахах, антологіях, колективних літературних виданнях як України так і за кордоном — Німеччині, Угорщині, Румунії, Італії.
Письменниця Тамара Севернюк автор майже трьох десятків поетичних і художньо-документальних книг:
Письменниця Тамара Севернюк автор майже трьох десятків поетичних і художньо-документальних книг:      На її вірші написано досить багато пісень композиторами  Павлом Дворським, Олександром Злотником, Анатолієм Кос-Анатольським, Левком Дутківським, Володимиром Лобураком, Леонідом Затуловським...Виконують їх народні артисти України Василь Зінкевич, Павло Дворський, тріо "Либідь", заслужені артисти - дует "Ларь", "Писанка", Іван Дерда, Леонід Коринець. Виконавець пісенної поезії Зоя Слободян.      З 1961 року й донині поетеса живе та працює у столиці Буковинського краю - місті місті Чернівці.                      Тяжкі часи, та серце не чорніє, Людське в людському вік не пропаде. Чиясь судьба, чиєсь життя марніє, Та хтось те бачить і на поміч йде.Мирська марнота: бакси, марки, гонор... За них безсмертя не купив ніхто. Чиєсь життя й судьбу рятує донор, І кров його освячує Христос.О, це не просто: кров'ю поділитись Та ще й в часи, коди сутуга гне. Тож низько-низько хочеться вклонитись Тим, хто в данні святому не мине.Якщо ти був, то й лишишся — Людина. Тяжкі часи прийдуть і відійдуть. Біда навчить. А правда — не загине. І кров пречиста змиє каламуть.

   У січні 2007 року удостоєна почесного державного звання "Заслужений діяч мистецтв України".       27 червня 2020 року Тамару Севернюк нагородили орденомкнягині Ольги ІІІ ступеня.

       Вітаємо Тамару Артемівну Севернюк з

ювілеєм.бажаємо Здоров'я .натхнення та творчої наснаги.