Сьогодні свято на моїй землі,
Де вітер гладить золоте колосся,
Яку розділить лиш літака полоска.
Сьогодні свято на моїй землі,
Де проживають вільні люди вже віками,
В степу,в горах,на заході і сході,
Тріпоче волі вітер жовто-синіми лиш прапорами.
Сьогодні свято на моїй землі,
За яке боролись і за яке вмирали,
Діди і прадіди твої й мої і про яке,
Поети мріяли і тишкома писали.
Сьогодні свято на моїй Вкраїні,
І ми про нього можем написати вільно,
Свобода слова і права людини-наш закон,
Із чим вітаю вас шановні щиро!

І ластівку несе у неба синю гладь,

(А.Литвин)

Конституція - це основний державний документ, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян.

Конститу́ція Украї́ни — Основний закон держави України. Ухвалений 28 червня1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття. На пам'ять про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято — День Конституції України

Напередодні відзначення Дня Конституції України бібліотекарі  презентували книжково-ілюстративну виставку «Конституція України – оберіг держави і демократії», на якій читачам була запропонована правознавча, історично-довідкова література. Виставка дає можливість зрозуміти, яким важливим і важким був процес створення власної Конституції та відображає найважливіші шляхи становлення українського конституціоналізму, що триває і зараз. Адже, ми – Українці, єдиний народ, який поважає Закон і любить свою Батьківщину.

Щиро вітаємо вас з визначним національним святом – Днем Конституції України!

Був літній день, червневий день погожий,

Був ясен світ, і мирний труд спокійний,

І от біда – нечувана, страшна,

Вірвався зойк розпачливий – війна.

В Україні 22 червня - День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни.

Цього дня 1941 року попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю із СРСР нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років як складова, але основна частина Другої світової війни.

Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. ЇЇ бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття.

Залежність обох воюючих сторін від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на нашій території. Через це Україна найбільше потерпіла як від нацистської агресії, так і від комуністичного режиму. Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців, а на 35 з них припадають активні бойові дії. На українських землях було проведено 29 з 76 стратегічних наступальних операцій, у ході яких було знешкоджено понад 60% Вермахту.

Слід зазначити, що Україна не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

Німецько-радянська війна показала українцям руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України - Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Неменьш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в'язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу, депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їх етнічних земель.

Цього дня вшановується пам’ять всіх тих, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні.

У роки війни 440 жителів нашого села пішли на фронт,а 204 з них навіки залишилися на полі бою. З сім’ї  Чумака Миколи  загинули  5 синів – Іван, Сергій, Микола,Георгій,Дмитро. З сім’ї Бабинчуків  загинули четверо  синів - Микола, Владя,Дмитро і Олександр. Не забуваймо героїв-воїнів села , які пішли на фронт, і не повернулись в своє рідне село. Їхні тіла прийняла не тільки українська земля. Вони знайшли спочинок і в Польщі, і в Німеччині, і в Росії.

   Подвір’ївку звільняла 4-та гвардійська  повітряно – десантна дивізія під командуванням генерала Румянцева А.Д. При звільненні села загинули чотири  розвідники. На території села  було поховано  двох радянських солдат , але згодом  їх останки  перевезено до братської могили смт. Кельменці.  При відступі румунських і німецьких військ  в кінці села були розстріляні два наших односельчанина –Круглянко Василь та Дерев’янко Микола .Круглянко Олена Іванівна  врятувала  радянського пораненого солдата і переховувала у себе в будинку ( Воліцький Микола Захарович ).Не збереглися місця,але  відомо , що  в селі поховано  кількох німецьких солдат.

236  учасників бойових дій повернулися з доріг війни  та відбудовували народне господарство. 

І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.
В. Симоненко

Зелена неділя у батьковій хаті,
І повно рай-цвіту, і ласки з теплом.
Які ми з правіку любов'ю багаті.
Зелена неділя у нас за столом.

І вікна в любистку, і стіни в уборах,
І гладить маленький Ісусик ягня.
В зелену неділю, неначе в Соборах, –
Довкола любові Вкраїнська рідня!

Трійця – одне із дванадцяти головних православних церковних свят. Воно прославляє Пресвяту Трійцю – Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. День Святої Трійці також ще називають Зеленими святами або П’ятидесятницею.

Свято Трійці нерозривно пов’язане з Великоднем, а отже – не має сталої дати. Щорічно воно відзначається у неділю, на 50-й день після Світлого Христового Воскресіння.

День Святої Трійці – веселе і радісне свято.У цей день за столом збирається уся велика родина. Дні перед Трійцею називаються Клечальним або Русальним тижнем, а перші три дні після – Зеленими святами.
Перед Зеленими святами, треба повністю очистити своє житло і завершити всі справи. Рекомендується в цей день відвідати святкову церковну службу, принісши із собою зелений букет з трав і квітів. На Трійцю не можна сумувати, ображатися на когось і думати про погане.

На Зелені свята християни прикрашають свої домівки гілками дерев (липа, береза, дуб, клен) і травами (лепеха, м’ята, чербець, меліса), адже запашна зелень і квіти символізують відродження всього живого на землі. З цим днем пов'язано багато народних звичаїв і обрядів.Нехай у кожній оселі на Зелені свята пахне м'ятою,рутою,липовим цвітом та затишком! Здоров’я,радості,добра всім і теплого, сонячного літа!

Милуюсь барвами Землі.

В них запах квітів, сонця ласка.

І наче світла, дивна казка

Лунає музика Землі.

Щороку 5 червня світова громадськість відзначає Всесвітній день навколишнього середовища (World Environment Day). Головна мета свята — стимулювати активну діяльність світового співтовариства, спрямовану на збереження балансу в природі та навколишньому середовищі.

Вибір цієї дати обґрунтовано тим, що саме в цей день відкрилася Конференція ООН із проблем навколишнього середовища (Стокгольм, 1972), за результатами якої створено Програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Приводом до проведення цієї всесвітньої акції послужило звернення, що надійшло 11 травня 1971 року генеральному секретареві ООН. На конференції були присутні повноважні представники 113 держав світу. Звернення підписали 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу.

У 2000 р. в цей день розпочато програму ООН “Тисячоліття довкілля – приступити до дій”. Програма є ще одним нагадуванням людству про його роль в охороні довкілля.

 Пам’ятаймо! Щоб сади у нас цвіли,

Щоб літали журавлі, і дерева підростали,

Щоб пташки у нас співали,

І Земля була вся в квітах,

Щоб нам жити і радіти –

Планету нашу бережіте!