Незалежна. Прекрасна.Єдина.Моя Україна!

( до Дня незалежності України ) Літературно – музичне

свято

Україна – то не звук і не просто слово,

Україна – серця гук, солов’їна мова,

Україна – то земля, вкрита стиглим житом,

Що так сонячно сія під небесним німбом!

З нагоди Дня незалежності бібліотекою спільно з Народним домом 24 серпня було проведено Літературно-музичну композицію "Незалежна. Прекрасна.Єдина.Моя Україна!". Гостями свята були військовослужбовці ЗСУ Чебанік Віктор Олександрович та Біліченко Віталій Петрович.Всі разом вшанували національні святині- символи України:виконали Державний Гімн України, та хвилиною мовчання пом'янули всіх. хто постраждав за незалежність України. Ми щиро дякуємо нашим захисникам за те, що захищають Україну, нас та наших близьких.Я вдячна тобі, український солдате!

За те, що спокійно я сплю

Я буду у Бога щоденно благати

За захист і долю твою.

Я вдячна тобі, український солдате!

За мужність й відвагу твою

За те, що виборюєш нашу свободу

Незламно стоїш у бою.

Вони – на своїх місцях з честю тримають стрій. Стоять на захисті добра і правди.

Хай Бог їх охороняє й захищає! Хай повернуться живими, здоровими й з перемогою!

Дякую тобі мужній воїне!!!

Україна переможе!

Слава воїнам- Героям України!

Слава Україні! З нами Бог!

 

 

 

Прапор миру,єдності і волі

(до Дня Державного Прапора України)

Пізнавально – виховна година

Де таку ще країну знайти?

Щоб так гордо несли прапори.

Неба і Землі. Жовто - блакитні кольори,

Щоб стяг України - країни всі знали!

- Щоб так ніжно до щему любили?

У всіх поколінь України - найкращі діти!

Де вільно хочуть - В МИРІ ЛЮДИ Жити!

23 серпня, напередодні Дня незалежності, ми вшановуємо один з трьох символів суверенітету нашої держави – Державний Прапор України.Державний Прапор - один з офіційних державних символів суверенітету держави. Український Державний Прапор - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору.

 

Перша Перша історична згадка про поєднання жовтого і синього кольорів датується 1256 р. − днем заснування Львова. На гербі міста поєдналися жовтий лев на голубому тлі. У запорожців також зустрічалися сині прапори із золотими орнаментами.

Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора як нашого національного символу відбулося 22 березня 1918 р. − Центральна Рада ухвалила Закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапор Української Народної Республіки.

У 1938−1939 рр. синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України, у 1941 р. – Української Держави.

За радянських часів зберігання синьо-жовтого полотнища вважалося злочином, за який могли ув’язнити на два роки або потрапити до концтабору чи психлікарні.

26 квітня 1989 р. у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії. 22 травня 1989 р. у Києві на закритті Шевченківського свята було піднято національний прапор. 23 березня 1990 р. він з’явився над Тернопільською міськрадою, а 3 квітня 1990 р. − над Львівською міськрадою.

24 липня 1990 р. у Києві блакитно-жовтий прапор був урочисто піднятий над будинком міської ради. Полотнище було попередньо освячено в Софійському соборі владикою Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба Української автокефальної церкви отцем Юрієм.

24 серпня, після проголошення Акту незалежності України, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради.

Нині український національний синьо-жовтий прапор є державним прапором України.Нехай прапор нас завжди єднає! А предки його з гордістю несуть!

Хай розум, воля і любов до рідного краю згуртовують нас для здійснення високої мети – процвітання соборної, вільної, неподільної і могутньої України. Миру і процвітання нашій Державі! Все буде Україна від першого погляду і до останнього подиху!

 

«Перед красою свого краю я низько голову схиляю»

Згідно плану декади проведення масових заходів приурочених Дню молоді та Дню незалежності України бібліотекою спільно з Народним домом проведено День краєзнавства

«Перед красою свого краю я низько голову схиляю»

В програмі свята:

1. Зустріч з відомими людьми села.

2. Перегляд книжкової виставки « Мій край, моя історія жива».

3. Бібліографічний огляд літератури: « Моє село- дідів і прадідів колиска».

Година запитань і відповідей.

Нашими гостями були вчителька нашої школи Валентина Василівна Бойко, одна з перших бібліотекарів, та багаторічний секретар сільської ради Юзяк Лідія Дмитрівна, колишній голова сільської ради Мусензовий Василь Леонтійович та молодь села. Вони поділилися своїми спогадами про минуле села , його людей, традиції та звичаї . Було дуже цікаво і змістовно. Щиро дякуємо їм за те, що знайшли час і можливість спілкуватися з нами. Бажаємо їм здоров’я і довгих щасливих років у мирній Україні.

 

 

Молодь_змінює_світ

Сучасна молодь йде в ногу з часом, активно розвивається, вона завжди готова до експериментів та нових звершень.

Нині наші хлопці і дівчата швидко подорослішали, нарівні з іншими взявши на себе відповідальність за творення оновленої, соборної України.

Сьогодні до нас завітали наші юні читачі, які гарно та з користю провели час у затишних стінах нашої бібліотеки. Веселі розмови, настільні ігри, та тематичні виставки порадували всіх присутніх. Наполегливо готуємося до відзначення Дня незалежності України, та Дня Державного прапора України.

#Читай_з_нами_українське

У нас сьогодні знову свято, адже ми отримали подарунок від

#Український_центр_вивчення_історії_Голокосту

Щиро дякуємо організаторам проекту-УЦВІГу за подаровані книги. Вже скоро наші читачі зможуть скористатися нагодою- більше дізнатися про тему Голокосту, вчиненого нацистами щодо євреїв та інших народностей в часи Другої світової війни. Це науковий часопис, унікальні та незабутні історії боротьби за життя, спогади, щоденники, розповіді .Запрошуємо до бібліотеки та познайомитися з новою літературою про трагічні сторінки нашої історії .

 

 

 

 

Юрій_Федькович - передвісник українського національного відродження Буковини

(до 189 – річчя від дня народження видатного українського письменника, буковинського громадського діяча (1834-1888)

Літературний_портрет

«Я наш нарід цілим серцем люблю, і душа моя віщує, що його велика доля жде…»

Це пророчі слова діяча національного відродження українців Буковини Юрія Федьковича, якого ми з великою шаною називаємо Буковинським Соловієм.

8 серпня-189 років від дня народження визначного українського письменника і громадсько-культурного діяча ,першого редактора газети " Буковина" Юрія Федьковича.

Юрій Адальбертович Федькович - син гуцульського краю, глибоко-народний митець, письменник-патрiот, який піднімав у своïх творах важливi громадськi проблеми та намагався робити на Буковинi те, що зро¬бив Шевченко на Надднiпрянщинi. За що Іван Франко називав Федьковича "буковинським

Кобзарем". Він намагався захищати простих людей вiд панськоï сваволi, обороняв ïхнi права на судових процесах, докладав багато зусиль для поширення освiти серед простого люду, виступав за навчання рiдною мовою.

Понад 10 років прослужив у війську. Повернувся звідти з підірваним здоров'ям. "Гірко йому служилося, він був м’який, благий і до зброї нецікавий. Не мав великого здоров’я і здригався на гук пострілу... В війську нема жартів. Не питають тебе, як тобі. Остригли і мусили служити. І так опинився Федькович у неволі, мов той орел у клітці", - писав про нього Максим Рильський. По звільненні з військової служби працював у рідному містечку (війтом), був шкільним інспектором Вижницького повіту.

Починав писати німецькою мовою, якою послуговувався до смерті, але згодом перейшов на українську. А його перші українські вірші “Жовнярські думи” були опубліковані в брошурці “Slovo na slovo do redaktora “Slova”. Автор багатьох романтичних балад, писав оповідання, драми, дитячі твори. Він став передвісником українського національного відродження Буковини. За заслуги на літературному полі був обраний почесним членом НТШ.

Федькович протягом усього свого життя збирав і популяризував народні пісні, коломийки, казки, приповідки. Також цікавився астрологією.

У 1863 році Осип переходить у православ’я та обирає собі ім’я Юрій.У 1872—1873 працював у Львові редактором у видавництві "Просвіти" і театрі "Руська Бесіда", а в 1885—1888 був редактором газети "Буковина.

У 1886 році урочисто вшанували 25-річний ювілей творчості великого письменника. Тоді він сказав, що готовий далі працювати на благо свого народу й рідної землі. Але серце поета невдовзі зупинилося раз і назавжди…

Він залишив чималу літературну спадщину для своїх нащадків. Одні з найвідоміших його робіт: “Дикі думи”, “Святий вечір”, “Нива”, “Добуш” та інші.Сьогодні добре знають його оповідання "Люба-згуба", "Сафат Зінич", "Три, як рідні брати"... Федькович пішов із життя 11 січня 1888 року.

Земляки платять " Буковинському соловію" палкою любов'ю . Ще у 1945 році у Чернівцях відкрито літературно- меморіальний музей Юрія Федьковича. На його батьківщині, серед гір і смерек у 1974 році відкрито музей-садибу " Буковинському Кобзареві". З 1989 року Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича названий на його честь. Чимало вулиць в українських містах мають ім’я Юрія. А у Чернівцях встановлено пам’ятник українському письменнику.

А щоб дізнатися більше про життя і творчість видатного буковинця, запрошуємо вас познайомитися з літературною спадщиною письменника, спогадами про нього у нашій бібліотеці.

 

 

#Книги_ювіляри_2023

Безсмертна « Енеїда»(до 225-річчя «Енеїди І.Котляревсьного)Виставка- посвята

225 років тому, в 1798 році вперше вийшла друком «Енеїда» Івана Котляревського (1769-1838).

«Еней був парубок моторний. І хлопець хоч куди козак». Мабуть, абсолютна більшість пам’ятає ці рядки ще з шкільних років, як і те, що «Енеїда» Котляревського – це перший твір, написаний розмовною українською мовою, який ліг в основу нової української літератури.Вихід у світ «Енеїди» став епохальною подією в культурному житті України. На той час українська мова внаслідок цілої низки указів російської влади поступово витіснилася з ужитку, навіть церковні служби змушували правити церковнослов’янською мовою. Відтак твори Івана Котляревського започаткували новий етап формування української літературної мови.

Вже 225 років українці щиро сміються над пригодами Енея, троянця в козацьких шароварах і жупані, "парубка моторного", що змушений був покинути сплюндрований ворогами рідний край і шукати нової вітчизни.

"Енеїда" описує побут та традиції. Там вони зображені через пригоди козака Енея та троянців, що були прообразами козаків-запорожців. Поміщиків та феодалів Іван Котляревський зобразив, як богів, що мали усі негативні риси цих верств – хабарництво, інтриганство, зневажливе ставлення до народу. Деякі з них допомагають Енею, інші – перешкоджають.

"Енеїду" можна назвати енциклопедією українського народу. Вона зафіксувала все. За підрахунками дослідників, у творі майже 7 000 слів. І ці слова означають предмети українського побуту. Тут і одяг, і взуття, і головні убори дівчини, заміжньої жінки, чоловіків. Тут тканини, меблювання, начиння. Тут продукти харчування, сільськогосподарські знаряддя, зброя, музичні інструменти. Згадані народні обряди, звичаї, танці, ігри, хвороби, гуляння.

«Енеїда» ввійшла в золотий фонд не лише української, а й світової культури. Краси й сили їй надала ще й чарівна музика Миколи Лисенка, який створив оперу за цією поемою.

З нагоди ювілейної дати до вашої уваги книжкова виставка, що познайомить із життєвим та творчим шляхом великого письменника, основоположника і класика нової української літератури – Івана Петровича Котляревського та його неперевершеною «Енеїдою», різних років видання.Запрошуємо познайомитися , ще раз перечитати цей твір, який є першокласним джерелом з українознавства, українського побуту та культури XVIII століття.

 

 

 

 

 

 

 "КНИГИ ТОБІ ДО ЛИЦЯ- #ЧиТаЙ_КоЗиНцЯ

Увага!Увага!Увага!Сьогодні наша сільська бібліотека-філія отримала книжковий подарунок від молодого українського письменника #Олександр_Козинець «Універсум»,з автографом  автора ,яка вийшла друком у 2023 році у Львові. Збірка поезій “Universum” - десята в загальному численні автора книжка, реалізовано за кошти гранту Президента України для молодих письменників та інших діячів мистецтв в 2022 році. Тому Олександр щедро ділиться своїми надбаннями з бібліотеками та користувачами. Олександр Козинець — український письменник, науковець, педагог, логопед, автор одного роману, трьох літпроєктів, переможець багатьох літературних конкурсів, хорист камерного хору «Moravski».Автор одинадцяти одноосібних книжок (станом на липень 2023 року):

поетичних збірок тетралогії «Сезони днів»:[1] «PIN-код: зима», «Обвітрена весна», «Скибочки літа», «Тричі осінь»;

збірки віршів «Небесні мелодії» (болгарською мовою, 2020);

роману «Картка Марії» (2020);

поетичної збірки-календаря «Дороги світла» (2021);

збірки поезій «Мамо, твій син — літак» (2022);

збірки верлібрів «Води Божого океану» (2022);

збірки поезій «Universum» (2023);

поетичної збірки «Ластовиння» (2023).

Щиро дякуємо автору за подаровану книгу.Сподіваємося вона знайде своїх читачів, поціновувачів поетичного слова.

"У цій ювілейній збірці зібрано багато різних тем, якими автор звітує перед читачем. Десять розділів, десять світів, десять неймовірних світовідчуттів і бачень. Іншими словами, перед нами відкривається Універсум внутрішнього і зовнішнього світів Олександра Козинця, який не перестає дивувати своєю жагою до життя, до творчослова. Джерело його творінь не міліє, і вони плинуть рікою Часу, відкриваючи дорогу іншим, хто тільки-но «вбирається в пір’я», хай не в ангельське (а будемо романтиками і думатимемо навпаки), але ж хіба то важливо, якщо навіть одна «така» пір’їна має велику енергетичну силу. Що не кажіть, а поезія Олександра Козинця випромінює естетику вітаїзму. А як сьогодні людство (українці особливо!) потребує життєствердної енергії віри, надії, любові…http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2023

"КНИГИ ТОБІ ДО ЛИЦЯ- #ЧиТаЙ_КоЗиНцЯ