Леонід Каденюк – єдиний космонавт незалежної України, котрий заспівав гімн на орбіті планети Земля

За життя побував льотчиком-випробувачем першого класу, депутатом та письменником. Але в історію ввійшов як перший українець, що побував у космосі з часів здобуття незалежності.

Навчався в Чернігівському військовому авіаційному училищі, де готували льотчиків-винищувачів та космонавтів. Згодом отримав кваліфікацію космонавта-випробувача та пройшов курс підготовки командира транспортного космічного корабля «Союз-ТМ».

Для польоту NASA на шатлі «Колумбія» Національне космічне агентство України відібрало саме Леоніда Каденюка. Політ відбувся в 1997 році й тривав 16 днів. Українець провів у космосі кілька експериментів із вивчення впливу невагомості на рослини та організм людини.

Також Леонід двічі заспівав гімн України. Це стало першим виконанням українського гімну на орбіті. Загалом політ пройшов вдало, і команда успішно повернулася на Землю.

Після повернення з космосу Леонід Каденюк працював у військовій авіації, отримав звання генерал-майора Збройних сил та орден «Герой України. Також був радником керівництва держави з питань авіації та космонавтики.

Леонід Каденюк до останніх днів життя займався популяризацією космонавтики. В 2017 році вийшла книга «Місія - космос», де він детально описав процес підготовки космонавтів до польоту й сам політ.

Пишаймося!

 

Прапор Вкраїнський, вклонімось йому.

Прапор звивається стрімко у вись

Синьо-жовтим мереживом долі,

В ньому мрії одвічні сплелись,

В ньому щедрості неба і поля.

Прапор Вкраїнський, вклонімось йому.

Доторкнімося спрагло вустами,

Пригорнім золотаву канву,

Щоб історії гомін був з нами.

28 січня 1992 року сесія Верховної Ради України прийняла Постанову "Про Державний прапор України". Ним став саме національний синьо-жовтий стяг.На момент проголошення незалежності України національний синьо-жовтий прапор майорів уже над багатьма українськими містами і селами, був установлений у залі Верховної Ради, в липні 1990 року його було піднято на Хрещатику біля будинку Київради. 4 вересня 1991 року після тривалих дискусій з комуністами прапор було урочисто піднято над будинком парламенту. Серед багатьох спроб тлумачення символіки цих кольорів та порядку їх розташування, і в історичній науці, і в народі, утвердилася думка, що синій колір у верхній частині прапора – це колір чистого неба над Україною, а жовтий (золотавий) у нижній частині – це колір стиглої пшениці на безкраїх українських ланах. Гідність прапора захищається як в самій країні, так і за її межами. Зневага до прапора розглядається як посягання на честь нації та держави; публічний глум над Державним прапором України, а також над офіційно встановленим прапором іноземної держави є злочином. Саме тому передбачаються санкції за порушення встановленого порядку поводження з прапором.

Крилатий вітер розвиває стяг –

Блакить із золотом на нім переплелися,

Наш прапор майорить неначе птах:

Народ не вмер й нікому не скорився!

 

 

Пам'ять про Голокост- трагедія ХХ століття.

27 січня, в усьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту – пам’ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Дата, приурочена до Дня визволення Радянською Армією в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі у 1945 році.

Голокост (з давньогрецької – “всеспалення”, або – катастрофа) – систематичне переслідування та масове знищення нацистським режимом єврейського населення Європи. Загалом у нацистських таборах смерті загинуло понад 6 мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей, в тому числі українців.

Зникають покоління, які пережили страхіття масових знищень , жахливу трагедію людства – Голокост. Але пам’ять залишається в документальному і художньому слові. Перед вами книги про злочини проти людства в часи Другої світової війни. У них описано найжахливіші сторінки історії XX століття. Читати їх буде нелегко. Читання цих книжок – не задоволення. Це важка психологічна праця душі.

  Краса створена своїми руками.

Вчора у сільській бібліотеці відбулася приємна зустріч з нашими чарівними односельчанками- рукодільницями. Вони не гають часу даремно і займаються корисними справами, виготовляють чудові речі своїми руками. Більш досвідчені діляться своїм досвідом, корисними порадами, а дехто тільки вчиться цьому прекрасному ремеслу-і в’язаня крючком і спицями, і вишивки. За чашечкою смачного чаю приємно поспілкувалися,також познайомилися з літературою ,яка є в бібліотеці з рукоділля. Ми дуже вдячні Валентині Чебанік, Наталії Лабі, Марії Карайман, Олені Лабі, Вірі Мойсюк, Валентині Беженар за цікаво проведений час.Надіємось , що такі зустрічі будуть відбуватися частіше. Запрошуємо долучатися до наших зустрічей і інших любителів прекрасного.

"Соборна країна навіки єдина"

 Велична і свята , моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить

Нам берегти тебе, Соборну і єдину

І нам твою історію творить!

22 січня в Україні відзначають 103-річницю Дня Соборності України.Саме цього дня 1919 року тисячі людей зібрались на Софіївському майдані у Києві, аби здійснити віковічну мрію, якою жили і за яку століттями вмирали українці.Рівно о півдні цього 22 січня було проголошено про об`єднання УНР і ЗУНР."Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка", – йшлося у зачитаному в центрі столиці універсалі.

Після цього відбувся молебень та урочистий парад українських військ. А наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.Офіційно святкувати День соборності почали лише у 1999 році після указу президента Леоніда Кучми.

День Соборності України – день, який символізує єдність земель України. Це одне з найважливіших свят нашої країни, яке підкреслює, що ми всі – це один народ і ніякі рубежі не зможуть нас розділити.

Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить

Нам берегти тебе, Соборну і єдину

І нам твою історію творить!

В читальному залі нашої бібліотеки розгорнута виставка-панорама під назвою "Соборна країна навіки єдина" Запрошуємо вас дізнатися більше про історичні сторінки країни.

 

У Йорданську цю годину

Віншую Вашу всю родину!

Хай рід Ваш славиться в народі,

Хай прибуває в Вашім роді!

Я Вас усіх поздоровляю,

Щастя-радості бажаю.

Нехай же справді буде так

Як ми собі бажаєм,

Щоб не згасав Йорданський знак

Над нашим рідним краєм.

Веселіться всі

Христос ся Хрещає!

Водохреща йде у дім!
Дай Вам Боже щастя всім.
Господь, що нині
Хрещається,
Нехай за Вас заступається!
День святковий!
Світ радіє!
В храмах дзвонів переспів.
Хай свята вода Вас вмиє

І додасть щасливих днів.Хрещення Господнє одне з найдавніших християнських свят, в цей день очищається душа від суєти і печалі, наповнюється вищим сенсом, світлом, добротою, любов’ю. Нехай Вам відкриється краще в людях, нехай запанує мир, краса, щастя в родині і справах, нехай щаслива зірка освітлює вам дорогу!Свято Хрещення Господнє святкується 19 січня, а напередодні вода освячується в храмах і в природних джерелах. Вважається, що на Водохреще Бог приходить у світ, аби представити людям неприступне світло. Господь наділяє воду особливими властивостями у цей день — вона освячена навіть у водопроводі. Це все пов’язане з тим, що, згідно зі Старим Заповітом, вода наділялася особливою силою. Саме з води розпочиналося життя. Крім того, вона мала нищівну силу, адже водою Господь заливав всі людські гріхи, коли послав на землю великий потоп. Тому Хрещення наділене чималим сенсом: як тіло омивається водою, так і душа людська, що вірить у Божу силу, очищається від гріхів. Свято Йордану, Водохреща, Богоявлення Христа – це свято світлих та нових починань, свято, яке символізує очищення від усього нещирого і недоброго, одне з найпочесніших свят українського народу. Воно прийшло разом із запровадженням християнства і знаменує хрещення Ісуса Христа на річці Йордані, який був охре­щений Іваном Хрестителем (Предтечею). Православні та греко-католики вважають, що це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – в голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.

На свято Водохреща Господнього вода в храмах освячується особливим чином – великим Йорданським освяченням – і називається Водохресною. Вваажається, що свята вода не псується аж до наступного року. Віддавна в народі посвячену на Водохреща воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг.За традицією у селі Подвір'Ївка воду освячують біля джерела та каплички "Спорительниця хлібів". Всі бажаючі можуть напитися свяченої водички та скупатися у джерелі.
Христос Хрещається! Вітаю з православним святом — Хрещенням Господнім! Нехай Всевишній освятить ваше серце миром, щастям і здоров’ям. Прекрасного духу, мудрості та терпіння у вашій хаті!

19 січня увесь православний світ відзначає велике християнське свято — Богоявлення Господнє, яке в народі називають Водохреще, Йордан.
Це свято символізує очищення від усього нещирого і недоброго, освячена вода набуває могутньої сили, дарує здоров’я, наснагу та довголіття.Від щирого серця у день Богоявлення Господнього бажаю нехай цілюща освячена вода та церковний дзвін зроблять чистими усі помисли і прагнення. Хай думки кожного будуть світлими, а вчинки – благородними! Міцного здоров’я вам, миру, добра, сімейної злагоди та Божого благословення.

У Йорданську цю годину

Віншую Вашу всю родину!

Хай рід Ваш славиться в народі,

Хай прибуває в Вашім роді!

Я Вас усіх поздоровляю,

Щастя-радості бажаю.

Нехай же справді буде так

Як ми собі бажаєм,

Щоб не згасав Йорданський знак

Над нашим рідним краєм.

Веселіться всі

Христос ся Хрещає!

 

Ще не вмерли України, і слава, і воля,
 Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Гімн у перекладі з грецької мови означає святкова пісня. Державний Гімн є одним із символів державної символіки і ідентифікує державу на міжнародних зібраннях, форумах, спортивних змаганнях.
     Державним Гімном України є пісня «Ще не вмерла Україна», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційно «Музична редакція» Державного Гімну була прийнята Верховною Радою України 15 січня 1992 р.
     6 березня 2003 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний Гімн Національний Гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля». Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 з 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції Соцпартії і Компартії.
     З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду.

Історія написання “Ще не вмерла Україна”

Як свідчать сучасники, восени 1862 року на одній з вечірок у Павла Чубинського сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, у якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу» (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»).

 

Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив. Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки ”Єще Польска нє зґінела”, яка згодом стала польським гімном. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося січневе повстання). Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Слов’яни», що була гімном Югославії у 1944-2003 роках. Інша відома версія цієї пісні — болгарська «Шуми Марица», яка стала гімном Болгарії у 1886—1944 роках.

 

Все це сталося у Києві на вулиці Великій Васильківській, 122, у домі купця Лазарєва, де автор квартирував (тепер на тім місці будинок номер 106).

 

Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об’єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив на розум простолюду» («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції.

 

Перша публікація вірша Павла Чубинського — у львівському журналі «Мета», 1863, № 4. Отримавши поширення на Західній Україні, вірш не пройшов повз увагурелігійних діячів того часу. Один із них, отець Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав музику до нього. Вперше надрукований у 1863, з нотами — у 1865, вперше почав використовуватись як державний гімн у 1917 році. У Царській Росії пісня «Ще не вмерла Україна» вперше була опублікована 1908 р. в антології Украінська Муза.

 

У 1917—1920 рр. «Ще не вмерла Україна» як єдиний державний гімн законодавче не був затверджений, використовувалися й інші гімни.

 

1939-го року «Ще не вмерла Україна» затверджений гімном Карпатської України.

 

Коли в Радянському Союзі було вирішено створювати окремі гімни для кожної з республік у його складі, «Ще не вмерла України» очевидно не могла бути розглянута в якості гімну Української РСР. Текст гімну УРСР, який використовувався аж до отримання Україною незалежності в 1991 році, написав відомий український поет Павло Тичина. Композитор Антон Дмитрович Лебединець створив музику для нього.

 

15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображення в Конституції України. Однак, тільки 6 березня 2003 Верховна Рада України прийняла закон «Про державний гімн України», запропонований президентом Леонідом Кучмою.

 

 

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР

Ой сивая та й зозуленька.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Щедрий Вечір — це залишок дохристиянського звичаю, святкування перед Новим Роком за старим стилем. Раніше, українці святкували Новий Рік у ніч з 13 на 14 січня. Згодом, це змінилося, а 13 січня, натомість, почали святкувати Меланки або ж преподобної Меланії.

За дохристиянськими віруваннями — Меланка або ж Миланка, це молодша сестра слов’янської богині Лади. За християнськими віруваннями це преподобна Меланія. Проте, обрядові дійства вказують на те, що раніше в українців існувала саме міфічна Меланка, у яку заведено переодягатися на Щедрий Вечір одному з парубків.

Кутя – головна обрядова страва цього вечора. На Василя кутю готували щедру, жирну, заправлену смальцем або вершками. Звідси і назва вечора – Щедрий. Вважається, що щедрий та багатий стіл забезпечить господареві добробут на весь рік. За новорічний стіл, як і на Різдво, прийнято сідати всією родиною. Дуже важливо, щоб одяг цього дня був ретельно випраний і чистий. Після вечері, щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися та просити прощення, аби Новий рік зустріти в мирі та злагоді. А хлопці, які перед цим "отримали гарбуза", вдруге посилали сватів з надією на згоду.

Не обходився вечір 13 січня без щедрівок. Цілі компанії перевдягалися у тварин та містичних істот і йшли щедрувати від дому до дому. Як проходили щедрування? Переодягнені в костюми компанії ходили від хати до хати. Співали, танцювали, виконували невеликі вистави. Інколи, навіть із музичним супроводом. Усе, щоби розважити господарів. Ті, у знак подяки, пригощали їх стравами й напоями із застілля, а із собою давали дрібні гроші чи солодощі, різні страви чи напої. За переказами свято Маланки продовжувалось до настання світанку. Вранці на роздоріжжі щедрувальники палили снопи соломи – дідухи – які стоять від Святвечора до Нового року. Потім хлопці та дівчата стрибають через багаття.

А от дівчата увечері на Старий Новий рік проводили ворожіння та містерії – вважали, що саме у Василів день будь-яке ворожіння збудеться.

На наступний день після Маланки на світанку хлопці йдуть посівати зерном. Беруть зерна в рукавицю або сумку. Найчастіше посівають пшеницею, можна посівати житом, ячменем чи вівсом. Не посівають горохом, бо вірять, що він виник зі сліз Матері Божої, і обрядове посівання ним може спричинити сльози в родині, та гречкою – бо "буде суперечка".

Спершу йдуть до родичів і хресних, потім вже до друзів і сусідів. Посіваючи, розкидають зерно по хаті та вітають господарів з Новим роком, причому посівають лише хлопці. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять, тільки хлопці. Небо ясні зорі вкрили,

Нашу землю освітили.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Хай же будуть в році новім

Мир і щастя в вашім домі.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

 " Магія казок Шарля Перро"

Немає в світі людини, яка б хоч раз на віку не мандрувала країною казок. Знайомство з казкою, зустріч із нею – це завжди свято. І сьогодні ми маємо чудову нагоду потрапити до цієї дивовижної країни.

Адже, 12 січня усі любителі казок – і великі, і малі, – вшановують пам’ять відомого французького письменника Шарль Перро.У 1697 році опубліковано збірку "Казки матінки Гуски, або Історії та казки минулих часів з повчаннями". Збірник містив вісім казок, що являли собою літературну обробку народних казок (як вважають, почутих від годувальниці сина Перро), крім однієї ("Ріке-чубчик"), складеної самим Перро.

Ця книга широко прославила Перро за межами літературного кола. Фактично Перро ввів народну казку у систему жанрів "високої" літератури.

Шарль Перро писав про героїв справжніх, але водночас й тих, яких насправді не буває. І це стало його відкриттям у світі казок. Схожі казковіісторії – про малюсіньких та відважних синів, добрих падчерок і злих мачух, – розповідали завжди і всюди, проте, саме герої казок Шарль пробралися в балет, оперу, на сцену театру…Якщо вам цікаво дізнатися ще більше загадкових та несподіваних фактів про Шарля Перро,ще раз познайомитися з його казками запрошуємо переглянути книжкову виставку " Магія казок Шарля Перро" ,яка розгорнута в нашій бібліотеці.Яскраві книжки: «Червона шапочка», «Спляча красуня», «Попелюшка», «Кіт у чоботах», «Подарунки феї», «Перлини європейських казок», «Чарівний світ Ш. Перро», наче самі просяться до рук.Відкладіть сьогодні всі свої справи, прочитайте дітям будь-яку казку Шарля Перро – неквапливо, із паузами та роздумами. Вшануйте пам’ять великого казкаря в день його народження.

 

 

"Дякую"

Нам слово «Дякую» не коштує нічого,

Але, повірте, не у грошах річ.

А в щирості, що кожен відчуває,

У доброті, що від душі пливе.

Багато дуже — слово означає,

Воно потрібне людям, бо живе.

Воно душі торкається, мов ласка,

Передає в собі людське тепло.

То ж дякуйте за все, за все, будь ласка,

Щоб людям добре й радісно було.

Надія Красоткіна

Найввічливіший день у році – 11 січня. Цього дня відмічається всесвітній день „дякую” ("спасибі").У світі немає нічого простішого, ніж сказати іншій людині «дякую», бо це вияв ввічливості, вихованості, а скільки доброти воно несе!Ми чудово розуміємо значення гарних манер, їх необхідність у повсякденному житті, але найчастіше ми висловлюємо подяку ніби мимохідь, не замислюючись про її значення. А між тим слова подяки мають дивовижні властивості, але вимовляти їх не можна, коли людина знаходиться у роздратованому стані. Психологи вважають, що слова вдячності – це знаки уваги, вони є усними „погладжуваннями” і здатні зігріти своїм теплом.

Ми кожного дня говоримо один одному „дякую”, тому важливо пам’ятати, що справжня вдячність – це лише та, що йде від чистого серця.

Цікаві факти про слово «дякую»:

– уперше вислів «дякую» зафіксовано у словнику-розмовнику, виданому в Парижі в 1586 році.

– за своєю етимологією слово «дякую» несе в собі знак народження, символ удачі, зв’язок землі і неба, а також чоловічої і жіночої сутності;

– щороку, поряд з Всесвітнім днем «дякую», ми святкуємо Всесвітній день подяки, який відзначається 21 вересня;

– говорячи «дякую», потрібно дивитися людині в очі;

– з великих міст світу самим ввічливим вважається Нью-Йорк – «дякую» тут найчастіше вимовляють. Найменш ввічливим вважається Мумбаї в Індії;

– слово «дякую» – одне з найуживаніших слів в міжнародній лексиці.

Сьогодні ми хочемо ,від щирого серця, подякувати нашим найкращим читачам, помічникам у підготовці і проведенні різноманітних масових заходів, учасникам конкурсів,спонсорам . Дякуємо! Ви найкращі!

 

 7 січня православні християни відзначають Різдво Христове – найбільше церковне свято! Світле, добре свято!

Всім побажати хочется в цей день, щоб в серцях ваших завжди жило добро, щоб душі ваші були зігріті любов'ю. Нехай Ангели вкривають вас своїми крилами, захищаючи від усіх бід, негараздів і печалей, зберігають вас і ваших близьких від хвороб і зла. Світла і миру вам!

З Різдвом Христовим, друзі милі!

Нехай омріяне здійсниться,

Щоб Новий рік зустріти в мирі,

З любов'ю й радістю у серці.

Щоб негаразди оминали,

Натхненням повнилися мрії,

Щоб в душах ваших не згасали

Кохання, Віра та Надія.

7 січня особлива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної історії щирим і сповненим радості привітанням: „Христос рождається – славіте Його!”Для усіх православних Різдво – це найбільше свято в історії людства, свято на честь того, що сам Бог, Творець неба і землі, Всемогутній, втілився, став людиною, щоб спасти людей усього світу. У нашій бібліотеці розгорнута виставка-свято " Хай Різдво у вашу хату принесе добра багато." На презентацію виставки до нас завітали гості з привітаннями та віншуваннями.А ми віншуємо всіх наших односельців з Різдвом Христовим.

Хай у вашій хаті злагода панує,

Хай любов дитини за вами мандрує.

Зичу господарям щастя й врожаю,

Усім добрим людям здоров'я бажаю!