Вітаємо Вас зі світлим святом Христового Воскресіння, нехай передзвін великодніх дзвонів принесе Вам лише благі вісті, нехай Ваше серце наповниться радістю, хай віра допомагає Вам долати труднощі.

З Воскресінням Христовим щиро Вас вітаєм!

Жити в радості й любові від душі бажаєм!

Запашною нехай буде Великодня Паска!

І до віку буде з Вами світла Божа ласка!

Хай Божа матір Вас охороняє,

А Дух Святий здоров'я посилає.

Господь дарує Ангела з небес!

Христос Воскрес!

Воістину воскрес!

 

Великдень – це день Воскресіння Ісуса Христа. Вважається одним з найбільших свят у християн.

 

Сьома тижнями раніше розпочинається Великий піст, його характерною ознакою є те, що окрім вживання скоромних страв забороняються також і будь-які розваги. Великодньому тижню передує Вербний тиждень, або ж як кажуть у народі Чистий тиждень.

Протягом цих днів наводять лад у господарстві, прибирають у хаті та прикрашають оселю найкращими святковими рушниками та килимами. Найважливішим днем у цей тиждень – четвер. У давнину ранок починався з того, що мати будила дітей, наливали миску непочатої води та вкидала у неї жменю жита і крашанку, після чого по черзі вмивала малих дітей, старші діти вмиваються самі.

У народі кажуть, що у цей день навіть ворон своїх дітей купає. У цей ж день стригли дітей та прали білизну. Надвечір всі члени сім’ї одягають усе чисте і святкове й прямують до церкви – «на страсть», розповідається про останній день життя Ісуса Христа на землі. Потім освячують свічку, яку потім палаючою несуть до дому, свічку потрібно захищати аби не згасла в дорозі. Вважається що страсна, або ж громична свічка – це оберіг від усього лихого.

В п’ятницю заведено пекти паску, яка є головним хлібом свята. На всій території України паска має однакову форму – це круглий хліб, виготовлений на основі пшеничного борошна молока, яєць та цукру. Останні приготування до великодня розпочинаються у суботу. Цього дня пишуть писанки, фарбують крашанки, запікають сало, ковбаси, м’ясо, подекуди запікають ціле порося. Ввечері господиня починає збирати великодній кошик, кладучи й нього потрохи з кожної великодньої страви, після чого накриває все святковим рушником й несуть до церкви посвятити з вечора, якщо сім’я йде на всенощну, або можна йти на світанку. Надзвичайно красиве видовище, коли з корогвами, хрестом та іконами Христа, Євангелія священик робить обхід навколо церкви. Дзвонять дзвони та співає хор „Христос Воскрес!”.

Після того як освятили паску люди йдуть до дому, де розговляються за святковим столом. Спочатку треба їсти свячену писанку, або крашанку, потім паску, після цього можна їсти решту святкових страв. Не слід це плутати з святковим сніданком, бо це урочиста трапеза – священнодійство. Усі три святкових дні родини ходять один до одного в гості. В народі кажуть що у ці три дні є момент, коли Господь відкриває небо, аби почути та виконати одне найзаповітніше бажання людини з чистим серцем. Саме тому до Великодня рекомендується прогнати з серця усе зло та усю ненависть і заздрість, та помиритися навіть з найзапеклішими ворогами.

Великдень! Величне свято, яке споконвіку символізує перемогу над силами темряви і зла, уособлює примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Це свято має свої традиції, які встановлювалися поступово протягом багатьох століть.

Наближається свято весняне,

Це Великдень іде на поріг.

А повітря духмяне-духмяне

Прилітає з далеких доріг.

Це ж весна так усе заквітчала,

Вся земля, мов дівочий вінок.

Дивні чари у себе ввібрала…

І до свята всього лише крок.

Скоро будемо Паску святити,

Запалає багато свічок.

Це, щоб в щасті і в радості жити,

 

 

 Чорнобильські уроки: скорбота пам’яті людської

Струсонуло цiлим свiтом.
В Страхолiссi перед свiтом
Брязнув дуб тисячолiтнiй —
Охнула земля.
Тiльки — пилу мертва хмарка,
Та ще крук зловтiшне каркнув:
— От i всi кiнцi,
Хлопцi-молодцi!
Самоїли дух i тiло,
доки й корiнь переїли! — І регоче, гад.
Аж мороз — до п'ят.

 Борис  Олійник

26 квітня виповнюється 35 років від найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. 26-го квітня, минає 35 років, як на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа планетарного масштабу, яка є найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Відлуння цієї трагедії відчувається і зараз, а значить ми маємо гідно вшанувати тих, хто поклав своє життя або віддав своє здоров’я за те, щоб ми сьогодні могли спокійно жити і розбудовувати нашу власну державу.

Загадили ліси і землю занедбали.

Поставили АЕС в верхів”ї трьох річок.

То хто ж ви є, злочинці, канібали?!

Ударив чорний дзвін. І досить балачок.

В яких лісах іще ви забарложені?

Що яничари ще занапастять?

І мертві, і живі, і ненароджені

Нікого з вас довіку не простять!

 Л.Костенко.

26 квітня 1986 року, вогонь Чорнобильської катастрофи опалив землю та душі мільйонів українців. Ця чорна дата позначає одну з найтяжчих трагедій в історії українського народу. Ще досі ми не можемо сповна оцінити чи бодай осмислити її наслідки. Знаємо лише: це – назавжди.

Для України Чорнобильська катастрофа перетворилася на національну трагедію, спричинила страждання мільйонів людей, забруднила довкілля. Прямого радіаційного ураження зазнала дванадцята частина території України – це більш як 50 тисяч квадратних кілометрів. Сотням тисяч людей довелося покинути рідні оселі.

 Зойкнула земля чаїним криком:

Сину, вбережи і захисти!

Вийшла мати із іконним ликом:

Йди, синочку. Хто ж, коли не ти?..

(Світлана Йовенко

Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Чорнобильська катастрофа завдяки самопожертві ліквідаторів аварії стала символом жертовності в ім’я Батьківщини, в ім’я мільйонів людей та прийдешніх поколінь. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, ліквідатор, виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу та подальшого розповсюдження радіації. Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх людей, які виявили героїзм, високий патріотизм і ціною власного життя й здоров’я зупинили ядерну катастрофу.

Ми вшановуємо ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС своїх земляків, які ціною свого здоров'я змогли здолати страшну трагедію 20-го століття, що сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС.

Учасники ліквідації аварії на ЧАЕС  села  Подвір’ївка:

Баженова Людмила Василівна

Колодич Іван Парфенійович

Черпак Василь Степанович.

Вічна пам’ять

Пастуху Володимиру Дмитровичу

Щиро дякуємо  за той подвиг, який ви зробили для всього світу, адже саме ви стали на захисті не лише України, а й всієї Європи. 

23 квітня - Всесвітній день книги і авторського права
 

Книжковий світ — то особливий світ.

Він, як магніт, притягує до себе.

Коли читати вмієш з юних літ,

Для тебе книга — це безкрає небо.

 

Вона дає від Всесвіту ключі

Й те, без чого людиною не бути.

Читай удень, читай і уночі, 

Щоб світ цей незбагненний осягнути

Своїм святом День книги по праву вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі й усі, хто причетний до книжкової справи. Його відзначають у 190 країнах світу. Вперше відсвяткували в 1996 р. в Каталонії (Іспанія), де уже понад 80 років існує традиція дарувати в день святого Георгія троянди і книжки тим, кого любиш.

Троянди символізують кров, пролиту Георгієм у битві з драконом, а книги нагадують про дату 23 квітня. Адже саме цього дня померли Сервантес, Шекспір, Інка Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський, народилися Моріс Дрюон, Володимир Набоков, Андрій Курков, Григорій Тютюнник. Тож цілком природно, що Генеральна конференція ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі в 1995 році, вирішила віддати в цей день данину уваги і шани книжкам і авторам, закликаючи молодь знаходити задоволення в читанні, поважати безцінний вклад тих, хто своєю творчістю сприяє соціальному і культурному розвитку, і заснувала Всесвітній день книги й авторського права. На батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням "Дон Кіхота". Читці змінюють один одного протягом 48 годин.

 

"Вел

"Вел

Однією з перших українських рукописних книг було Реймське Євангеліє, 1049 року вивезене з Києва до Парижа дочкою Ярослава Мудрого Анною. Серед інших знаменитих українських рукописних книг – Остромирове Євангеліє, "Ізборник Святослава" та Пересопницьке Євангеліє.

Першою друкованою книгою українського автора була "Прогностична оцінка поточного 1483 року" Юрія Котермака з Дрогобича, видана в Римі. А першою книгою, надрукованою в Україні, став Апостол, виданий Іваном Федоровим 1574 року у друкарні Львівського православного братства. У ХVII столітті найбільше українських книг було видано друкарнею Києво-Печерської лаври, зокрема "Требник" Петра Могили, Києво-Печерський патерик та "Лексикон славенороський" Памви Беринди. 

 Історія авторського права веде свій початок, як вважають науковці, з появи друкування, і перший відомий державний нормативний акт щодо охорони авторського права стосувався літературних творів, а перша міжнародна конвенція, яка стосувалася захисту авторських прав, прийнята в інтересах книговидавців. Першим нормативним актом авторського права, який закріпив низку прав авторів і розділив повноваження авторів та видавців, вважається прийнятий у 1709 році в Англії "Статут королеви Анни".

Закони, нормативні акти щодо авторського права стали з'являтися в усьому світі. Дія законів поширювалася на спектаклі, географічні карти та інші твори. Французький закон ввів норму – право слідування, яка відносилася до прав спадкоємців автора та поширювала дію майнових прав після смерті автора.

Новітні засоби передачі інформації можуть частково замінити книгу, виконуючи різні її функції, але систематична оглядова інформація (монографії, академічні видання, енциклопедії) спирається виключно на книгу. Аналіз функціональних особливостей книги дозволяє  визначити її як елемент культури і в умовах книжково-документального суспільства, і в сучасному інформаційному середовищі.

Завершити розповідь хочемо словами Стефана Цвейга: "Книга є альфа й омега будь-яких знань, початок початків кожної науки".Книжковий світ — то особливий світ.

І безкінечний — наче море з небом.

Почати можеш будь-коли політ.

Для цього просто лиш читати треба!

Олександр Афонін

Щоб світ цей незбагненний осягнути.

 «Встав зранку, умився, привiв себе до ладу – i, одразу ж, приведи в порядок свою планету» - якщо кожний так зробить то ми збережемо чисте довкілля для себе і майбутніх поколінь.

Приєднуємось до акції "Збережемо чисте довкілля!".

 День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з Всесвітній день довкілля заснований згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 15 грудня 1972 року в день відкриття Конференції ООН з проблем навколишнього середовища (Стокгольм, 5-16 червня 1972 року). Цей День покликаний спонукати якомога більше людей до активних дій, аби не допустити, щоб навантаження на природні системи життєзабезпечення планети, яке зростає з кожним роком, сягнуло своєї критичної межі. День довкілля відзначається в Україні щорічно в третю суботу квітня року згідно з Указом Президента України від 6 серпня 1998року № 855/98 «Про Деньнавколишнього середовища».

 З метою поширення екологічних знань, підвищення рівня суспільної свідомості українців з питань збереження безпеки навколишнього середовища у нашій бібліотеці організовано книжкову виставку ″Нашу землю- нам берегти ″.

На виставці представлені матеріали про закономірності формування довкілля, методи його збереження та охорони. Демонструється література, яка висвітлює питання небезпеки забруднення довкілля, та шляхи вирішення екологічної загрози суспільному розвитку в економічній,Кожен з нас може долучитися до збереження цієї планети і це не так важко, як здається на перший погляд. Є багато простих способів, які можуть допомогти зберегти довкілля та ще й зекономити.

Чому сьогодні про це так багато говорять?
Середня температура планети підвищиться на 1,5°C від 2030 до 2052 року порівняно із доіндустріальним рівнем, якщо швидкість глобального потепління не зміниться. Про це йдеться у звіті міжурядової групи експертів з питань клімату при ООН (IPCC). Вчені закликають до термінових дій, щоб зупинити глобальне потепління в рамках 1,5°C у порівнянні з 2°C. Потепління у 2°C означитиме ще більші ризики екстремальних посух, пожеж, повеней і нестачі харчів для мільйонів людей. Тож, фактично, це означає, що у людства є лише 10 років на те, щоб виправити ситуацію.
Експерти закликають до радикальних змін у видобутку та споживанні енергії, індустріях, будівництві, транспорті. Але, не чекаючи ініціатив на державному рівні, ми самі можемо спробувати допомогти планеті.
Ось тільки декілька способів, на які варто звернути увагу.
1. Відмовитися від поліетиленових пакетів – екологічно та економічно.
2. Відмовитися від одноразових пляшок та посуду.
3. Бути енергоефективним у побуті.
4. Обирати найбільш екологічний транспорт.
5. Економити воду.
6. Купуйте менше та не викидайте.
7. Сортувати сміття і віддавати на переробку.

. І наостанок - цікаво знати:
папір розкладається за 2-10 років, консервні бляшанки – 80 років, поліетиленові пакети – понад 200 років, пластмаса – 500 років, скло – 1 000 років.
Тому хочеться закликати всіх людей в цей нелегкий час бути відповідальними: берегти довкілля, рідний край

Звичайно, можна робити набагато більше. екологічній, соціальній і духовній сферах.  навколишнього середовища».

"Здоров'я-скарб- цінуй його"
 
Хто здоровий, той сміється,
Все йому в житті вдається.
Він долає всі вершини,
Це ж чудово для людини!
Хто здоровий, той не плаче,
Жде його в житті удача.
Він уміє працювати,
Вчитись і відпочивати.
«Доброго здоров’я!» – так вітаються наші співвітчизники, а коли прощаються кажуть «Бувайте здорові!» , тобто бажають здоров’я і практично ніколи не замислюються скільки сенсу закладено у цих словах.
7 квітня весь світ святкує Всесвітній день здоров'я, який було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у 1948 році.
 Здоров’я ‒ це справжнє багатство, наявність якого ми з вами інколи ігноруємо. Здорові люди здебільш рідко замислюються про те, як правильно і розумно влаштувати свій побут і життєдіяльність, щоб їхнє здоров’я залишалося міцним і надійним на тривалу перспективу.
Багатовікова мудрість народу про ключову роль здоров’я в житті людини вкоренилося у нашій суспільній свідомості висловом: «Буде здоров’я ‒ решта все додасться». І дійсно, наявність або відсутність у людини цього найціннішого стану, докорінно визначає його повсякденне життя, соціальне і суспільне оточення.
Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), на яку покладено вирішення міжнародних проблем, пов’язаних з охороною здоров’я населення планети. 7 квітня 2018 року відзначається 70-річний ювілей з дня вступу в силу Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Саме цей день прийнято відзначати у міжнародному масштабі як Всесвітній день здоров’я.
       Мета свята – привернути увагу до проблем охорони здоров’я та необхідності розгорнутої й всеохопної профілактики захворювань, здорового способу життя.
       В Статуті ВООЗ прописані основні принципи, на яких ґрунтується діяльність цієї організації:
здоров’я – це не тільки відсутність хвороб. Більш широко під здоров’ям розуміється стан фізичного, душевного та соціального благополуччя;
одне з основних прав кожної людини, незалежно від раси, політичних переконань, релігії, доходів і соціального стану – володіння найвищим досяжним рівнем здоров’я;
здоров’я – основний чинник у досягненні мирної обстановки на всій планеті. Це можливо тільки при співпраці всіх держав;
недостатні заходи деяких держав по боротьбі з хворобами, особливо заразними, становлять загальну небезпеку;
фактор першочергової важливості – здоровий розвиток дитини;
необхідна умова досягнення найвищого рівня здоров’я – надання всім народам можливості користування всіма досягненнями медицини;
для поліпшення здоров’я народу необхідно формування громадської думки та співробітництво з громадскістю;
відповідальність за здоров’я народу та проведення необхідних заходів у сфері охорони здоров’я несе уряд країни.
       Стан здоров’я населення викликає занепокоєння та є однією з найактуальніших проблем багатьох країн світу, адже здоров’я населення – одна з головних складових національного багатства країни, рушійна сила економічного та соціального розвитку держави, репродуктивності населення. Тільки здорова людина може ефективно працювати, створити міцну сім’ю, приносити максимальну користь суспільству.
Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), на яку покладено вирішення міжнародних проблем, пов’язаних з охороною здоров’я населення планети. 7 квітня 2018 року відзначається 70-річний ювілей з дня вступу в силу Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Саме цей день прийнято відзначати у міжнародному масштабі як Всесвітній день здоров’я.
       
       

  

 Повір у казку і усе здійсниться,

Що мріється уже які роки.
І принц чарівний на коні присниться, 
Все буде добре казці завдяки.
А в рік Новий прийдуть нові надії, 
То ж усміхнися сонечку вгорі.
Хто щастям долю обділити сміє?
Не дасть злетіти мріям до зорі?
Повір у казку. І живи щасливо, 
Перетерпіти зможеш тільки ти,
Перебороти і створити диво,
І досягнути власної мети.

Міжнародний день дитячої книги – свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку 2 квітня (починаючи з 1967 р.) у день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена (1805–1875 рр.). Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.   В історії літератури мало знайдеться письменників, які би заслуговували на звання: «Великий казкар», «Добрий чарівник», «Король казок».

   У казках Андерсена добро і любов перемагають, але інколи його твори залишають легкий смуток і роздуми. Після читання хочеться помовчати, побути сам на сам зі своїми почуттями, а потім знову повернутися до книжки. Письменник спеціально нікого не повчає, нічого не проголошує, він просто веде нас по своїй казковій країні й спонукає думати і співпереживати.

   Друге квітня один раз на 2 роки на черговому конгресі Міжнародної ради з дитячої книги письменникам і художникам вручається головна нагорода – Міжнародна премія імені Г.К. Андерсена.

   Першим лауреатом Міжнародної премії імені Г.К. Андерсена стала англійська письменниця Елеонор Фарджон у 1956 р., а 1958 премію одержала Астрид Ліндгрен із Швеції. Лауреатами Міжнародної премії стали відомі дитячі письменники Джанні Родарі, Туве Янссон, Кристине Нестлінгер, Джеймс Крюсс, Богумила Ржига, Катарина Патерсон, Тетяна Маврина та інші.

 

Любі друзі

Якщо ви хочете бути успішними, жити в процвітаючій країні - читайте книги! Адже саме книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови, доносить до нас глибину і красу слова, допомагає усвідомити його велику силу.

Книга - це мудрий, розважливий, найвірніший друг, який супроводжує нас усе життя. Світ змінюється на краще, коли ми читаємо

 

З нагоди свята у Подвір’ївській бібліотеці  організовано цикл літературних поличок ("Книга - друг назавжди", "Завжди було і буде вічно: дитина з книжкою в руці"), на яких представлені твори сучасних дитячих українських та зарубіжних письменників. Окрема поличка, "Моя улюблена казка", присвячена творчості Г. Х. Андерсена