Юрій_Федькович - передвісник українського національного відродження Буковини

(до 189 – річчя від дня народження видатного українського письменника, буковинського громадського діяча (1834-1888)

Літературний_портрет

«Я наш нарід цілим серцем люблю, і душа моя віщує, що його велика доля жде…»

Це пророчі слова діяча національного відродження українців Буковини Юрія Федьковича, якого ми з великою шаною називаємо Буковинським Соловієм.

8 серпня-189 років від дня народження визначного українського письменника і громадсько-культурного діяча ,першого редактора газети " Буковина" Юрія Федьковича.

Юрій Адальбертович Федькович - син гуцульського краю, глибоко-народний митець, письменник-патрiот, який піднімав у своïх творах важливi громадськi проблеми та намагався робити на Буковинi те, що зро¬бив Шевченко на Надднiпрянщинi. За що Іван Франко називав Федьковича "буковинським

Кобзарем". Він намагався захищати простих людей вiд панськоï сваволi, обороняв ïхнi права на судових процесах, докладав багато зусиль для поширення освiти серед простого люду, виступав за навчання рiдною мовою.

Понад 10 років прослужив у війську. Повернувся звідти з підірваним здоров'ям. "Гірко йому служилося, він був м’який, благий і до зброї нецікавий. Не мав великого здоров’я і здригався на гук пострілу... В війську нема жартів. Не питають тебе, як тобі. Остригли і мусили служити. І так опинився Федькович у неволі, мов той орел у клітці", - писав про нього Максим Рильський. По звільненні з військової служби працював у рідному містечку (війтом), був шкільним інспектором Вижницького повіту.

Починав писати німецькою мовою, якою послуговувався до смерті, але згодом перейшов на українську. А його перші українські вірші “Жовнярські думи” були опубліковані в брошурці “Slovo na slovo do redaktora “Slova”. Автор багатьох романтичних балад, писав оповідання, драми, дитячі твори. Він став передвісником українського національного відродження Буковини. За заслуги на літературному полі був обраний почесним членом НТШ.

Федькович протягом усього свого життя збирав і популяризував народні пісні, коломийки, казки, приповідки. Також цікавився астрологією.

У 1863 році Осип переходить у православ’я та обирає собі ім’я Юрій.У 1872—1873 працював у Львові редактором у видавництві "Просвіти" і театрі "Руська Бесіда", а в 1885—1888 був редактором газети "Буковина.

У 1886 році урочисто вшанували 25-річний ювілей творчості великого письменника. Тоді він сказав, що готовий далі працювати на благо свого народу й рідної землі. Але серце поета невдовзі зупинилося раз і назавжди…

Він залишив чималу літературну спадщину для своїх нащадків. Одні з найвідоміших його робіт: “Дикі думи”, “Святий вечір”, “Нива”, “Добуш” та інші.Сьогодні добре знають його оповідання "Люба-згуба", "Сафат Зінич", "Три, як рідні брати"... Федькович пішов із життя 11 січня 1888 року.

Земляки платять " Буковинському соловію" палкою любов'ю . Ще у 1945 році у Чернівцях відкрито літературно- меморіальний музей Юрія Федьковича. На його батьківщині, серед гір і смерек у 1974 році відкрито музей-садибу " Буковинському Кобзареві". З 1989 року Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича названий на його честь. Чимало вулиць в українських містах мають ім’я Юрія. А у Чернівцях встановлено пам’ятник українському письменнику.

А щоб дізнатися більше про життя і творчість видатного буковинця, запрошуємо вас познайомитися з літературною спадщиною письменника, спогадами про нього у нашій бібліотеці.