Улюблена Богом перлина,

Для всіх українців одна,

Козацька моя Україна

Хлібів золотих сторона.

Негодами лютими бита,

Віками ти йшла до мети.

Тобі в небі зорею світити,

І волю і долю знайти.

14 жовтня є особливим днем для українців. Цього дня українці відзначають День Покрови Пресвятої Богородиці – старовинне християнське свято, встановлене на честь явлення Пресвятої Богородиці у 910 році у Константинопольському Влахернському храмі (де зберігалася риза Пресвятої Діви Марії, її головний покров і частина поясу, перенесені з Палестини у V ст.). Під час облоги Константинополя ворогами 910 року святий подвижник Андрій Юродивий побачив у небі над містом Матір Божу із сонмом святих. Пресвята Богородиця з’явилася жителям міста та опустила додолу омофор (покривало у вигляді широкого шарфа, котре звичайно жінки носили навколо шиї), прийнявши їх під свій захист. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.

У «Літописі Руському» йдеться про те, що Великий князь Ярослав Мудрий віддав Київ і всю Землю Руську під покров Божої Матері (XI ст.).

14 жовтня відзначають також День Українського козацтва. Це свято встановлено Указом Президента України від 07.08.1999 р. № 966, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення.

Із давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Богородиця була заступницею козаків у походах, її зображення було вибите на хрестах, які вони носили. На Покрову козаки проводили загальновійськову Раду, де переобирали кошового отамана і старшину. Першу церкву на честь Покрови запорожці побудували у 1659 р. на Чортомлицькій Січі. За час існування Січей збудовано 13 церков Покрови Богородиці. Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.

Козацьку традицію вшанування Богородиці перейняли захисники Української Народної Республіки. У роки Другої світової війни, попри всю радянську атеїстичну пропаганду, багато українців – солдатів радянської армії перед боєм з нацистами зверталися до Господа та Діви Марії з молитвою про порятунок та перемогу.

Пресвята Богородиця й нині залишається заступницею усіх українських військових. Сучасна Українська армія від часу її створення у 1991 році на заміну радянським символам почала активно запроваджувати козацькі. На прапорах українських частин замість червоної зірки з’явилися козацькі хрести і національний герб – тризуб, а іменами козацьких полководців стали називати військові навчальні заклади і частини.

Козаки – це сильні люди!

Козаки – безстрашні люди!

Козаки – борці за волю!

За народну щасливу долю! Хай не буде переводу Козацькому роду!

Працівники бібліотеки підготували книжкову виставку, присвячену Дню українського козацтва та Дню захисника України "Лицарі народної волі".Запрошуємо вас ознайомитися з документами представленими на ній.