Вітаємо
Вас зі світлим святом Христового Воскресіння, нехай передзвін великодніх
дзвонів принесе Вам лише благі вісті, нехай Ваше серце наповниться радістю, хай
віра допомагає Вам долати труднощі.
З Воскресінням Христовим щиро Вас вітаєм!
Жити в радості й любові
від душі бажаєм!
Запашною нехай буде
Великодня Паска!
І до віку буде з Вами
світла Божа ласка!
Хай Божа матір Вас
охороняє,
А Дух Святий здоров'я
посилає.
Господь дарує Ангела з
небес!
Христос Воскрес!
Воістину воскрес!
Великдень – це день
Воскресіння Ісуса Христа. Вважається одним з найбільших свят у християн.
Сьома тижнями раніше
розпочинається Великий піст, його характерною ознакою є те, що окрім вживання
скоромних страв забороняються також і будь-які розваги. Великодньому тижню
передує Вербний тиждень, або ж як кажуть у народі Чистий тиждень.
Протягом цих днів наводять
лад у господарстві, прибирають у хаті та прикрашають оселю найкращими
святковими рушниками та килимами. Найважливішим днем у цей тиждень – четвер. У
давнину ранок починався з того, що мати будила дітей, наливали миску непочатої
води та вкидала у неї жменю жита і крашанку, після чого по черзі вмивала малих
дітей, старші діти вмиваються самі.
У народі кажуть, що у цей
день навіть ворон своїх дітей купає. У цей ж день стригли дітей та прали білизну.
Надвечір всі члени сім’ї одягають усе чисте і святкове й прямують до церкви –
«на страсть», розповідається про останній день життя Ісуса Христа на землі.
Потім освячують свічку, яку потім палаючою несуть до дому, свічку потрібно
захищати аби не згасла в дорозі. Вважається що страсна, або ж громична свічка –
це оберіг від усього лихого.
В п’ятницю заведено пекти
паску, яка є головним хлібом свята. На всій території України паска має
однакову форму – це круглий хліб, виготовлений на основі пшеничного борошна
молока, яєць та цукру. Останні приготування до великодня розпочинаються у
суботу. Цього дня пишуть писанки, фарбують крашанки, запікають сало, ковбаси,
м’ясо, подекуди запікають ціле порося. Ввечері господиня починає збирати
великодній кошик, кладучи й нього потрохи з кожної великодньої страви, після
чого накриває все святковим рушником й несуть до церкви посвятити з вечора,
якщо сім’я йде на всенощну, або можна йти на світанку. Надзвичайно красиве
видовище, коли з корогвами, хрестом та іконами Христа, Євангелія священик
робить обхід навколо церкви. Дзвонять дзвони та співає хор „Христос Воскрес!”.
Після того як освятили
паску люди йдуть до дому, де розговляються за святковим столом. Спочатку треба
їсти свячену писанку, або крашанку, потім паску, після цього можна їсти решту
святкових страв. Не слід це плутати з святковим сніданком, бо це урочиста
трапеза – священнодійство. Усі три святкових дні родини ходять один до одного в
гості. В народі кажуть що у ці три дні є момент, коли Господь відкриває небо, аби
почути та виконати одне найзаповітніше бажання людини з чистим серцем. Саме
тому до Великодня рекомендується прогнати з серця усе зло та усю ненависть і
заздрість, та помиритися навіть з найзапеклішими ворогами.
Великдень! Величне свято, яке споконвіку символізує перемогу над силами
темряви і зла, уособлює примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і
милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Це свято має свої традиції,
які встановлювалися поступово протягом багатьох століть.
Наближається свято весняне,
Це Великдень іде на поріг.
А повітря духмяне-духмяне
Прилітає з далеких доріг.
Це ж весна так усе заквітчала,
Вся земля, мов дівочий вінок.
Дивні чари у себе ввібрала…
І до свята всього лише крок.
Скоро будемо Паску святити,
Запалає багато свічок.
Це, щоб в щасті і в радості жити,
Немає коментарів:
Дописати коментар