Ти велична і проста
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мово – пісня колискова
Мово – матері уста.
Іван Багряний
21 лютого в усьому світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Рідна
мова – це мова дитинства, мова найпершого досвіду пізнання світу, основа перших
взаємовідносин у суспільстві.
Історія цього свята сягає 21 лютого 1952 року, коли
студенти-демонстранти у Східному Пакистані (Бангладеші) були розстріляні за те,
що вимагали визнати бенгальську мову однією з державних мов країни. На той час
у країні офіційною була визнана мова урду, якою послугувалися лише 3%
населення.
За пропозицією Бангладешу ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 року першим
Міжнародним днем рідної мови, пам’ятаючи про трагічні події. Відтоді свято
відзначають щорічно.
В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови». У цей день прийнято проводити конкурси на написання віршів або прозових творів у навчальних закладах, а також влаштовувати літературні вечори, творчі фестивалі тощо.
Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. У мові накопичуються досвід попередніх поколінь, історія народу, культура, традиції, інтелектуальний та духовний розвиток етносу. Рішенням про впровадження Дня рідної мови ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи, а також це є важливим кроком до визнання необхідності захистити різноманіття культур та зберігати повагу до мови як показника культури.
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур'ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Немає коментарів:
Дописати коментар