3 березня - Всесвітній день миру для письменника.![]()
![]()
Україні
є ким пишатися!
Тарас Шевченко, Леся Українка,
Іван Франко і їхня мелодійна збірка,
Григорій Сковорода, Павло Тичина,
Любили всім серцем свою Україну,
Її мову солов'їну завжди шанували,
Історію народу поважали і знали.
Олександр Довженко, Василь Симоненко,
Михайло Коцюбинський, Микола Руденко...
Вони відомі, їхні твори вічні,
На різні теми, різноманітні і магічні.
Повісті, байки, оповідання,
Цікаві казки, романи про кохання,
Ми відчуваємо їхню радість, біль,
Емоції письменника, його страждання...
Коли світе сонечко, йде дощ чи заметіль,
Ми їх не забудемо - це наше завдання!
03.03.2023. С.М. Онисенко
ЦІКАВІ ФАКТИ![]()
Перший професійний
письменник України Іван Нечуй-Левицький пішов з роботи вчителя російської мови
заради письменництва на рідній солов’їній.
Василь Симоненко
терпіти не міг роботу журналіста, тому що не бачив у ній творчої свободи.
Родина Бориса
Грінченка розмовляла російською, але після прочитання «Кобзаря» письменник
твердо вирішив спілкуватись виключно українською – daytoday.ua.
Микола Гоголь мав
пристрасть до рукоділля: в’язав на спицях шарфи, кроїв сестрам сукні, ткав
пояси, до літа шив собі шийні хустки.
Джек Лондон був
соціалістом, а крім того ‒ першим в історії американським письменником, який
заробив своєю працею мільйон доларів.
Агата Крісті страждала
на дисграфію, тобто практично не могла писати від руки. Всі її знамениті романи
були надиктовані.
Едгар Аллан По все
життя боявся темряви.
Оноре де Бальзак
завжди писав у темряві.
Чарльз Діккенс
настільки не любив пам'ятники і монументи, що у своєму заповіті суворо
заборонив зводити їх йому. Єдина бронзова статуя Діккенсу встановлена у
Філадельфії.
У Лорда Байрона було
чотири домашніх гусака, які всюди слідували за ним, навіть на громадських
зборах.
Марк Твен був
непоганим винахідником. Серед його розробок ‒ блокнот з відривними листочками
для журналістів, шафа з розсувними полками, саморегульовані підтяжки, а також
самий геніальний з його винаходів – машинка для зав’язування краваток! –
library.khntusg.com.ua.
![]()
Колись Ернест
Хемінгуей посперечався, що вигадає розповідь з шести слів , яка стане
найзворушливішою з усіх раніше написаних. І він виграв суперечку:
"Продаються дитячі черевички. Неношені". (англ. "For sale:
baby shoes, never used").
![]()
Террі Пратчетт не
цікавився книгами, але він щиро захопився читанням, коли в його руки потрапила
книга Кеннета Грема «Вітер у вербах». У дитинстві письменник захоплювався
астрономією. У нього був телескоп, і деякий час він збирався стати астрономом.
![]()
Лесю Укр
аїнку по праву можна
було б назвати дитиною індиго. В чотири роки вона навчилась читати, в п’ять
почала писати драматичні твори, у шість майстерно вишивала, а у дев’ять
написала перший вірш "Надія".
![]()
Письменник Роальд Дал
після закінчення коледжу у складі групи школярів як фотограф відправився
досліджувати Ньюфаундленд. Фотографія — це одне з багатьох серйозних захопленнь
Дала. Роальд зачитувався Кіплінґом, Гаґґардом, Генті, мав успіхі в крикеті та
плаванні.
![]()
Льюїс Керрол-автор
«Аліси в країні Див» був математиком, поетом і великим винахідником. Він
винайшов триколісний велосипед, мнемонічну систему для запам’ятовування імен і
дат, електричну ручку, суперобкладинку, прототип всіма улюбленої гри Скреббл.
"Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги
вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність
здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу
- це джерела мудрості. Книга - бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось,
вони - узда для тіла і душі. Мудрість - велика. "(«Повість минулих літ»).
«Книги - морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той хоч і труду мав
досить, дивнії перли виносить». (Іван Франко).
З тих пір, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили
книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в
майбутнє. Любов до книги з дитинства і продовжується все життя. Книга – це
джерело знань та досвіду. Лише за допомогою книги ми можемо відкрити для себе
нові світи, поринути у світ пригод і знайти відповіді на багато питань.Часом
книги розказують нам повчальні історії, іноді допомагають дізнатися про
таємниці океану, або космосу, будову рослин або походження тварин і людей.
Книга розвиває нашу мову і збільшує запас слів. Вона вчить висловлювати
думки і розуміти, про що говорять і пишуть інші.
Книга об’єднує покоління.
За допомогою книги ми проживаємо 1000 життів, залишаючись самими собою.
Можна до безкінечності приводити аргументи на користь книги,але книга ніколи не
втратить своєї актуальності. В бібліотеці ми провели читацький марафон , на
якому діти читали уривки з своїх улюблених книг, що підтримувала її в2022 році.
Задоволення, отримане від читання улюбленого роману, повісті та оповідання
ні з чим не порівняти. Жоден навіть найцікавіший фільм не можна порівняти з
прочитаною книгою.Пам’ятайте, що читаючи книги, дитина стає повноцінно
розвиненою особистістю
…Учітесь, читайте, і чужого навчайтесь і свого не цурайтесь. Т. Шевченко.
ЛЮБОВ СВОЮ НАРОДУ
ВІДДАВАВ (до160 -річчя від дня народження українського письменника, педагога
Івана Бажанського (1863-1933)
"Наш нарід, наша мова та пісня, наші звичаї-обичаї стали мені любими,
дорогими. Я полюбив їх цілим серцем…" Іван Бажанський
26 лютого нинішнього року виповнюється 160-а річниця від дня
народження нашого славетного краянина – педагога-просвітителя,
письменника, громадського діяча і першого фотоаматора Івана Бажанського.
Народився Іван Миколайович Бажанський 26 лютого 1863 року в селі
Дорошівцях Заставнівського району Чернівецької області, в сім’ї
селянбідняків. Але, незважаючи на постійні матеріальні нестатки, батьки
вирішили
своєму синові дати освіту. З восьми років майбутній педагог навчався в
народній православній школі рідного села, де навчальну шестирічну
програму опанував протягом трьох років. 1877 року починається
чернівецький період життя Івана Бажанського: спочатку він впродовж 1877-
1880 років навчається в народній греко-ортодоксальній (православній) школі,
а 1880 року вступає до Чернівецької вчительської семінарії, де навчання
велося румунською мовою.
Життєвий і творчий шлях Бажанського скрупульозно простежує у
своїй статті «Трудар на ниві освітянській і літературній» письменник
Мирослав Лазарук, яка відкриває книгу «Вибрані твори» Івана Бажанського.
Із цієї передмови ми дізнаємося, що 1886 року майбутній педагог успішно
закінчує навчання в учительській семінарії, «успішно склавши іспити з
руської (української), німецької та румунської мов і одержує посаду
провізоричного (тимчасового) учителя в Лужанах Кіцманського району».
Через рік Івана Миколайовича Бажанського переводять на педагогічну
роботу в село Вікно Заставнівського району. Вчительська і літературна
діяльність подружила Івана Бажанського із Євгенією Ярошинською, яка
вчителювала у селі Брідок, що знаходиться у цьому ж районі. Зав’язуються
дружні стосунки у Івана Бажанського і з Осипом Маковеєм, з яким він
листувався. Листи І.Бажанського до О.Маковея зберігаються в Інституті
літератури АН України.
З 1911 року Іван Миколайович був призначений директором дівочої
школи у Вашківцях Вижницького району. Поряд із плодотворною
вчительською роботою Бажанський плідно працював і на літературній ниві.
Він був і першим фотоаматором на Буковині.
Помер 20 травня 1933 року у селищі Вашківцях, де його й поховано. 26 лютого
2023року вся громадськість Буковини відзначає 160–річчя.
У нашій бібліотеці є книга ІванаБажанського- " Війна:
Щоденник-хроніка",яка містить неопубліковані раніше 440 щоденних записів
видатного буковинського педагога та письменника Івана Бажанського (1863-1933),
в яких через сприйняття освіченої людини подається перебіг подій Першої
світової війни і не лише на Буковині, а й на європейських фронтах за значний
проміжок часу (31.08.1914— 29.11.1917) та повоєнний період (1918-1921). На
сторінках щоденника постають періоди російської окупації Буковини в 1914-1915
та 1916-1917 рр. повернення австрійської влади, описуються труднощі
повсякденного життя буковинців на час війни. До щоденника додано: вступ,
життєпис та опис творчості письменника, список публікацій; його воєнні прозові
та віршові твори; післямова; словник термінів та діалектизмів тощо.
"Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не
вмирає..."
Славетна Леся Українка,
Тендітна, геніальна жінка
Огні досвітні запалила,
Дорогу щастя освітила,
Для тих, хто вміє шанувати,
Безсмертну творчість цінувати.
Вірші, мов зорі у безодні,
Яскраві, світлі, благородні.
25 лютого 2023 року, випадає 152 річниця з дня народження відомої української
письменниці Лесі Українки (справжнє ім’я — Лариса Петрівна Косач). Леся
Українка - українська поетеса, письменниця, перекладачка, діяч культури. Вона
стала символом України, її непокори, самобутності, незалежності, опинившись в
одному ряду з Тарасом Шевченком, Григорієм Сковородою, Іваном Франком.Творча
спадщина Лесі Українки включає більше 270 віршів, не рахуючи поем і віршованих
драматичних творів, півтора десятка оповідань, стільки ж статей, величезну
кількість перекладів, безліч зібраних унікальних народних пісень, казок,
переказів, легенд українського народу. Повне зібрання творів Лесі Українки – це
14 томів. Запрошуємо вас ще раз доторкнутися душею до творчості незламної
українки і перечитати її твор.які представлені на книжковій виставці у нашій бібліотеці.
Ти за часом ніколи не бігла,
Не боялася вітру й дощу.
Справжня й вірна дочка України,
Словом вміло боролась із злом.
Якщо впала- вставала з руїни,
Пташка вільна з підбитим крилом...
25.02.2023р.
(&) Мар'яна Савчук
Буде жити України і слава , і воля! Ворог стане на коліна…Така його доля(до Дня вшанування пам’яті жертв загарбницької російсько-української війни в Україні, річниця початку російсько-української війни)
365 днів тому на світанку 24 із 25 областей зазнали ракетних ударів. Відтоді українці живуть в умовах жорстокої, брутальної повномасштабної війни, що перекреслила життя до 24 лютого 2022-го й остаточно зруйнувала міжнародний порядок у світі..Рік протистояння,болю та втрат,страху та відчаю.Рік мужності та відваги. Рік гордості та вдячності, єднання і любові.Ми боротимемося, доки не звільнимо від окупанта останній сантиметр української землі.За рік, що минув від повномасштабного вторгнення, український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.Російська агресія змінила нас, змінила Україну, змінила світ. Її жахи залишаться шрамами не на одному поколінні. І з великим болем ми згадуватимемо тих, хто підривав разом з собою мости, лягав на дорогу перед танками, боровся за Азовсталь і Бахмут, намагався вижити в Бучі та Ізюмі. І ще тисячі депортованих, зниклих безвісти, безіменних…
Лють та помста – це ті з небагатьох
почуттів, що залишилися у нас до окупантів після горя, яке приніс "руській
мір".
Незламність і віра в Перемогу – це те,
що нас об’єднало і зміцнило як українську націю.
Сьогодні Україна ефективно
стримує російську збройну агресію завдяки зусиллям на військовому,
дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі.
Ми боротимемося, доки не звільнимо від окупанта останній сантиметр української
землі. Російський
агресор тимчасово окупував окремі українські землі. Але всі вони обов’язково будуть
звільнені. Україна переможе ворога й відновить територіальну цілісність.
Вистояли – переможемо! Ми вдячні нашим захисникам за мужність, силу,
витривалість, патріотизм. За те, що ціною свого здоров’я та життя боронять
кордони України та захищають її інтереси; твердо тримають позиції та відбивають
напади ворогів, щоб ми могли жити в затишних оселях та працювати.
Дякуємо!Виробите все можливе, щоб ми мали можливість жити в мирній, заможній,
вільній і по-справжньому європейській країні.
Ми дякуємо вам за те, що ви захищаєте нас, наших рідних та близьких, нашу
рідну Україну, її цілісність та недоторканість, її гідність.
Слово і #мова- то наша зброя (до Міжнародного дня рідної мови)
Триножили, паплюжили, топтали
моєї мови неймовірний квіт,
вона ж, мов Фенікс, знову воскресала
й сіяла перлами на цілий білий світ.
З нагоди Дня рідної мови у нашій бібліотеці
відбувся мовний вернісаж, на якому присутні дізнавалися про історію рідної
мови, її розвиток, знайомилися з новинками книг, читали улюблені вірші та
гуморески, відгадували загадки.
Кожна людина повинна знати свою мову,
любити її цінувати, збагачувати, берегти.
Народ плекав рідну мову у піснях,
легендах переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.
Шануймо, бережімо, нашу мову!
Мова — перлина душі
Ти від негоди її бережи.
Кожне слово і звук,
Наче серденька стук.
Мова — це спів солов’я
І колискова твоя.
Шепіт дрімучих лісів,
Шелест тонких колосків.
Мова — коріння, що міцно тримає
В кожну клітинку життя повертає.
Поезії не змовкне джерело 21 березня у всьому світі відзначають День поезії .Вшановувати тих, хто вміє підбирати найкращі слова і складати ї...
-
"Українська державність:витоки, становлення, розвиток " 28 липня 2022 року українці усього світу вперше відзначають День Українськ...
-
# Козацька_держава наша гордість і слава До Дня українського козацтва та Дня Захисника України, що відзначається 1 жовтня, в бібліотеці ...
-
МОЛИТВА ЗА СОЛДАТА Боже, Захисти Солдата, Щоб ні куля з автомата, Ні розірвана граната, Ні осколок, навіть з града, Не ушкодили Солдата. Збе...















