Маріє, Богородице Свята!

Де взяти, підібрати ті слова,

Щоб висловити подяку Тобі щиру

За материнську ласку, ніжність, за довіру?

Пречиста Діво, візьми, благаю,

під свою опіку,

В молебні дякуватиму Тобі довіку.

21 вересня, православний світ відзначає Різдво Пресвятої Богородиці.  У селі Подвір’ївка відбулося храмове свято.

 21 вересня, православний світ відзначає Різдво Пресвятої Богородиці.  У селі Подвір’ївка відбулося храмове свято.

Найдавнішим документом, який говорить про існування церкви в селі Кишло-Замжієво (тобто, Подвір’ївка), є «Відомості про церкву Різдва Богородиці Хотинського повіту села Кишла-Замжієво за 1859 рік». В ньому можна знайти відомості про те, що церква в селі була побудована в 1803 році стараннями прихожан. Церква – дерев’яна, покрита гонтою, з кам’яною дзвіницею. Престол в церкві – один, на честь Різдва Пресвятої Богородиці.  А в 1868 році, 22 березня  одержано дозвіл на будівництво нової, вже кам’яної церкви. Нова церква була побудована в 1873 році. Церковного начиння, облачення і книг було достатньо.У лютому 1906 року  було одержано дозвіл, підписаний губернатором  Бессарабії,на перебудову церкви. 2018 року наш храм святкував  своє 150 річчя відновлений, відремонтований. І в цьому році  церква Різдва  Пресвятої Богородиці  села Подвір¢ївка гостинно  приймала гостей на престольне (храмове) свято. Було багато гостей з різних куточків нашої області.Всі  гуртом молилися  Богу та святій Богородиці за мир і злагоду в Україні, здоров¢я і благополуччя всіх  на нашій землі. Пресвята Богородице, моли Бога за нас....

 

Заступнице, Владичице Пречиста! Любов до Тебе неосяжна, світла й чиста, Зішли на нас всевидяче прозріння, Вкажи до Бога шлях, дорогу до спасіння. Ти наш неоціненний скарб, ти плахта доброти, Відкрий святі знання, навчи нас й просвіти. О Богородице Свята, прийди у молитви! Прийди до серця кожного й вогонь любові принеси — І світло у пітьмі ясним промінням спалахне. Віра, любов й надія для душі — безцінне і святе... О Діво Пресвята, іскру надії збережи, Від сумнівів гірких, журби, зневіри у житті охорони! Прийди в наше життя, в наш світ, прошу тебе, прийди... Оксана Козак Вітаю з Різдвом Пречистої Пресвятої Богородиці! Бажаю миру, радості в сім'ї та удачі в справах. Нехай Пресвята Діва рятує під своїм покровом вас і ваших близьких. . Нехай Божа Мати охороняє сім'ю від бід і злого духа, дарує щаст

 

«Тут вирішилась доля Європи».До відзначення 400-річчя Хотинської битви

2 вересня 1621 року між військами Речі Посполитої і Османської імперії під Хотином розпочалась битва, яка тривала чотири тижні і закінчилась поразкою армії султана Османа II. Зазнавши великих втрат, він був змушений підписати Хотинську мирну угоду, яка завершила дворічну Польсько-турецьку війну і зупинила османську експансію на північ.

Битва під Хотином у 1621 році була однією з найбільших битв у Європі 17 століття. В битві з одного і з другого боку було задіяно більш як 300 тисяч воїнів та велика кількість обслуги. Безперервно грізно гриміли постріли з 300 гармат. Брязкіт списів і шабель, бойові кличі і зойки людей – вся ця страшна пісня війни потрясала очевидців: «Небо палало, повітря затьмарювалось димом, земля тремтіла, стогнали ліси, скелі розпадалися на куски».  Наслідки Хотинської битви мали велике міжнародне значення. Ця битва змусила Туреччину відмовитись від планів завоювання Європи. Розгром турецького війська під Хотином привів до внутрішнього політичного послаблення султанської влади (повсталі яничари вбили у 1622 р. Османа II), а також посилення боротьби слов'янських та арабських народів проти турецького поневолення. Битву під Хотином змальовано в численних творах художньої літератури. Пісні про героїв цієї битви співав український народ, польські поети складали поеми, хорватський поет Іван Гундулич відобразив її у поемі «Осман». Польський поет Вацлав Потоцький написав поему про Хотинську війну, а український письменник Осип Маковей – повість «Ярошенко». Про ці події згадувала Зінаїда Тулуб в історичному романі «Людолови». Іван Франко про значення Хотинської перемоги писав, що Туреччина, зазнавши поразку під Хотином, стала хилитися із зеніту своєї величі й слави. До відзначення 400-річчя Хотинської битви, яка відбулася у 1621 році в нашій бібліотеці організовано перегляд літератури  «Тут вирішилась доля Європи». Запрошуємо всіх перглянути представлену історичну та художню

 літературу .

 

 

ПАМ’ЯТІ_ ЗАГИБЛИХ _ГЕРОЇВ!_

"Їм Україна мріялась в серцях: багата.вільна і єдина"(до дня пам’яті захисників України)29 серпня указом Президента визначено як День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Цей день увійшов до нашої історії як один з найчорніших, найстрашніших. П’ять років минуло від Іловайської трагедії, яка стала точкою неповернення у боротьбі української нації за єдність своєї країни. І саме в цей день ми прихиляємо коліно перед мужністю та патріотичним подвигом усіх, хто віддав своє життя за право України лишатися незмінною на карті світу.

Неправда, що герої не вмирають. Їх полягло в донбаських степах уже надто багато. Не вмирає пам’ять про них, яку ми маємо плекати із вдячністю за можливість жити під мирним небом. Своїми грудьми вони закрили країну від ворожих «градів», і наш обов’язок перед ними — зробити все, щоб ці тисячні жертви не були марними.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про заснування свята 29 серпня – Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність країни.Наприкінці серпня 2014 р. після запеклих боїв бійці сил АТО потрапили в оточення під Іловайськом Донецької області. Російські військові обстріляли коридор, яким за домовленістю мали виходити українські бійці. Саме 29 серпня в Іловайському котлі загинуло найбільше бійців за весь час війни.

За офіційними даними, навколо Іловайська і в самому місті загинули 366 українських бійців, близько 450 отримали поранення, 300 потрапили в полон, 84 досі вважаються зниклими безвісти.

Молитвою, добрим словом, згадайте Героїв, які боролися і віддали життя за долю України і наше майбутнє. Господь відкрив перед ними двері раю, бо пішли вони на небо нескореними...

Вічна пам'ять! Слава Героям!

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

 

 

Іван Франко у пам’яті поколінь (1856 -1916) Український письменник, поет, публіцист, перекладач, вчений, доктор філософії Віденського університету, громадський і політичний діяч. Геній української нації. Розум і серце українського народу. Вогонь в одежі Слова. Невтомний Каменяр. Великий Каменяр. Титан праці. Титан думки. Титан – воїн. Вічний революціонер. Гігант людської думки. Український Мойсей. Співець свободи. Апостол духу і праці. Безсмертний син безсмертного народу.

«…Після Шевченка не було в нас такої постаті. Отже, не буде в нас перебільшення сказати, що Шевченко і Франко — це насправді ті два могутніх крила, які винесли українське слово, українську культуру на світові простори. Франко стоїть серед тих великих порадників, мислителів-гуманістів, до яких людство завжди буде звертатись…». О. Гончар.За 40 років професійної діяльності І.Франком створено близько 6 тисяч художніх творів, публікацій…Його твори перекладені 60 мовами світу. Каменяр, крім української, володів 12 мовами: російською, сербською, польською, німецькою, французькою, англійською, італійською, чеською, болгарською, білоруською, єврейською, литовською. За досягнення в галузі літератури І.Франка було подано на здобуття Нобелівської премії. Однак кандидатура його не розглядалася, оскільки в травні 1916 року поет помер, а Нобелівська премія посмертно не присуджується. Але вже те, що ім'я Франка було в числі претендентів, свідчить про його велич. "Книги – морська глибина: Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. І.Франко. Книгу І.Франко любив понад усе у світі. Ця найсильніша з усіх пристрастей Франка не покидала його ніколи. Усе життя він читав і збирав книжки. Особиста бібліотека І.Франка у Дрогобичі нараховувала 500 томів українських і зарубіжних письменників і була центром своєрідного товариства передової молоді, де читали Шевченка «Кобзар», драми Шекспіра та Шіллера, проводили палкі дискусії з приводу прочитаного і співали українські пісні. У Львові його власна бібліотека була однією з найбільших (6 тисяч томів), а щодо цінності зібраних в ній наукових і рідкісних книг — не було їй рівних. В березні 1916 року Франко написав свій заповіт, в якому найцінніше, що в нього було — бібліотеку,

Іван Якович Франко – талант з талантів, новатор, титан поетичного слова та вічний борець за справедливість. Він був чудовим поетом, прозаїком, драматургом та суспільно-політичним діячем – таке поєднання в одній людині є рідкісним, а від того ще більш вражаючим. Запрошуємо вас познайомитися з книжковою виставкою "Я син народу,що вгору йде"(до 165-річчя І.Франка) організованою в нашій бібліотеці до ювілею письменника.

 Афоризми з творів І. Франка • Слово — чудовий дар природи. • Мій поклик: праця, щастя і свобода. • Треба нам людей хоробрих, смілих, гордих і палких. • Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ. • Мова народу – відображення Батьківщини і духовного життя народу портрет.

подарував Науковому товариству ім. Т. Г. Шевченка.

 " Мистецька Толока" - фольк-фестиваль 2021. Творче подвір'я оповідного фольклору.

  З Днем незалежності ,Україно!

#Прийшов ##Спас

Кажуть люди: «От і Спас,

Йде вже літечко від нас».

Та всього залишив Спас

Добрим людям про запас.

Мед, як сонце, золотий,

Дух від яблук запашний,

Мак, волошки, чорнобривці —

Все на Спаса пригодиться.

Хто працює, той і має,

І про того Спас подбає!

Літо красне, прощавай,

В душах нам тепло лишай.

автор О. Роговенко

Три Спаси – Медовий, Яблучний та Горіховий – святкують українці у другій половині останнього літнього місяця. Саме слово «Спас» пов'язане з Ісусом Христом, якого називають Спасителем.

Перший Спас називають Маковеєм або Медовим, відзначають його 14 серпня, бо саме в цей час настає період збору меду з вуликів. Тож для тих, хто має свій мед, вважається обов’язковим його посвятити, щоб наступного року мати ще більший «врожай». Тому на Маковея у церквах разом з водою освячується мак, мед та запашні букети з трав. Другий Спас святкуватимуть 19 серпня і зветься він Яблучний Спас, бо на освячення до церкви несуть яблука, а також інші фрукти та мед.

Третій, Горіховий Спас, відзначається 29 серпня. Така назва тому, що за народним календарем цього дня заготовляють горіхи нового врожаю.

Три Спаси не лише нагадують нам про шанування релігійних звичаїв, а й натякають, що осінь зі своїми щедрими дарами уже на порозі.

Про ці традиції українського народу Ви можете дізнатися зі сторінок періодичних та книжкових видань на виставці-присвяті "Святий Спас прийшов до нас".

Тож вітаю Вас зі Спасом,

Щастя зичу та добра,

Щоб серпневим поцілунком,

Теплою була Зима!

Вітаю з Яблучним Спасом і побажати хочу щедрих дарів природи і багатого врожаю, великої радості душі і доброї надії в серці, щирого щастя і вірного благополуччя, барвистого світу і чуйних людей на життєвому шляху.