Іван Франко у пам’яті поколінь (1856 -1916) Український письменник, поет, публіцист, перекладач, вчений, доктор філософії Віденського університету, громадський і політичний діяч. Геній української нації. Розум і серце українського народу. Вогонь в одежі Слова. Невтомний Каменяр. Великий Каменяр. Титан праці. Титан думки. Титан – воїн. Вічний революціонер. Гігант людської думки. Український Мойсей. Співець свободи. Апостол духу і праці. Безсмертний син безсмертного народу.

«…Після Шевченка не було в нас такої постаті. Отже, не буде в нас перебільшення сказати, що Шевченко і Франко — це насправді ті два могутніх крила, які винесли українське слово, українську культуру на світові простори. Франко стоїть серед тих великих порадників, мислителів-гуманістів, до яких людство завжди буде звертатись…». О. Гончар.За 40 років професійної діяльності І.Франком створено близько 6 тисяч художніх творів, публікацій…Його твори перекладені 60 мовами світу. Каменяр, крім української, володів 12 мовами: російською, сербською, польською, німецькою, французькою, англійською, італійською, чеською, болгарською, білоруською, єврейською, литовською. За досягнення в галузі літератури І.Франка було подано на здобуття Нобелівської премії. Однак кандидатура його не розглядалася, оскільки в травні 1916 року поет помер, а Нобелівська премія посмертно не присуджується. Але вже те, що ім'я Франка було в числі претендентів, свідчить про його велич. "Книги – морська глибина: Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. І.Франко. Книгу І.Франко любив понад усе у світі. Ця найсильніша з усіх пристрастей Франка не покидала його ніколи. Усе життя він читав і збирав книжки. Особиста бібліотека І.Франка у Дрогобичі нараховувала 500 томів українських і зарубіжних письменників і була центром своєрідного товариства передової молоді, де читали Шевченка «Кобзар», драми Шекспіра та Шіллера, проводили палкі дискусії з приводу прочитаного і співали українські пісні. У Львові його власна бібліотека була однією з найбільших (6 тисяч томів), а щодо цінності зібраних в ній наукових і рідкісних книг — не було їй рівних. В березні 1916 року Франко написав свій заповіт, в якому найцінніше, що в нього було — бібліотеку,

Іван Якович Франко – талант з талантів, новатор, титан поетичного слова та вічний борець за справедливість. Він був чудовим поетом, прозаїком, драматургом та суспільно-політичним діячем – таке поєднання в одній людині є рідкісним, а від того ще більш вражаючим. Запрошуємо вас познайомитися з книжковою виставкою "Я син народу,що вгору йде"(до 165-річчя І.Франка) організованою в нашій бібліотеці до ювілею письменника.

 Афоризми з творів І. Франка • Слово — чудовий дар природи. • Мій поклик: праця, щастя і свобода. • Треба нам людей хоробрих, смілих, гордих і палких. • Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ. • Мова народу – відображення Батьківщини і духовного життя народу портрет.

подарував Науковому товариству ім. Т. Г. Шевченка.