Був літній день, червневий день погожий,

Був ясен світ, і мирний труд спокійний,

І от біда – нечувана, страшна,

Вірвався зойк розпачливий – війна.

В Україні 22 червня - День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни.

Цього дня 1941 року попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю із СРСР нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років як складова, але основна частина Другої світової війни.

Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. ЇЇ бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття.

Залежність обох воюючих сторін від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на нашій території. Через це Україна найбільше потерпіла як від нацистської агресії, так і від комуністичного режиму. Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців, а на 35 з них припадають активні бойові дії. На українських землях було проведено 29 з 76 стратегічних наступальних операцій, у ході яких було знешкоджено понад 60% Вермахту.

Слід зазначити, що Україна не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

Німецько-радянська війна показала українцям руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України - Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Неменьш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в'язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу, депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їх етнічних земель.

Цього дня вшановується пам’ять всіх тих, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні.

У роки війни 440 жителів нашого села пішли на фронт,а 204 з них навіки залишилися на полі бою. З сім’ї  Чумака Миколи  загинули  5 синів – Іван, Сергій, Микола,Георгій,Дмитро. З сім’ї Бабинчуків  загинули четверо  синів - Микола, Владя,Дмитро і Олександр. Не забуваймо героїв-воїнів села , які пішли на фронт, і не повернулись в своє рідне село. Їхні тіла прийняла не тільки українська земля. Вони знайшли спочинок і в Польщі, і в Німеччині, і в Росії.

   Подвір’ївку звільняла 4-та гвардійська  повітряно – десантна дивізія під командуванням генерала Румянцева А.Д. При звільненні села загинули чотири  розвідники. На території села  було поховано  двох радянських солдат , але згодом  їх останки  перевезено до братської могили смт. Кельменці.  При відступі румунських і німецьких військ  в кінці села були розстріляні два наших односельчанина –Круглянко Василь та Дерев’янко Микола .Круглянко Олена Іванівна  врятувала  радянського пораненого солдата і переховувала у себе в будинку ( Воліцький Микола Захарович ).Не збереглися місця,але  відомо , що  в селі поховано  кількох німецьких солдат.

236  учасників бойових дій повернулися з доріг війни  та відбудовували народне господарство. 

І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.
В. Симоненко

Зелена неділя у батьковій хаті,
І повно рай-цвіту, і ласки з теплом.
Які ми з правіку любов'ю багаті.
Зелена неділя у нас за столом.

І вікна в любистку, і стіни в уборах,
І гладить маленький Ісусик ягня.
В зелену неділю, неначе в Соборах, –
Довкола любові Вкраїнська рідня!

Трійця – одне із дванадцяти головних православних церковних свят. Воно прославляє Пресвяту Трійцю – Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. День Святої Трійці також ще називають Зеленими святами або П’ятидесятницею.

Свято Трійці нерозривно пов’язане з Великоднем, а отже – не має сталої дати. Щорічно воно відзначається у неділю, на 50-й день після Світлого Христового Воскресіння.

День Святої Трійці – веселе і радісне свято.У цей день за столом збирається уся велика родина. Дні перед Трійцею називаються Клечальним або Русальним тижнем, а перші три дні після – Зеленими святами.
Перед Зеленими святами, треба повністю очистити своє житло і завершити всі справи. Рекомендується в цей день відвідати святкову церковну службу, принісши із собою зелений букет з трав і квітів. На Трійцю не можна сумувати, ображатися на когось і думати про погане.

На Зелені свята християни прикрашають свої домівки гілками дерев (липа, береза, дуб, клен) і травами (лепеха, м’ята, чербець, меліса), адже запашна зелень і квіти символізують відродження всього живого на землі. З цим днем пов'язано багато народних звичаїв і обрядів.Нехай у кожній оселі на Зелені свята пахне м'ятою,рутою,липовим цвітом та затишком! Здоров’я,радості,добра всім і теплого, сонячного літа!

Милуюсь барвами Землі.

В них запах квітів, сонця ласка.

І наче світла, дивна казка

Лунає музика Землі.

Щороку 5 червня світова громадськість відзначає Всесвітній день навколишнього середовища (World Environment Day). Головна мета свята — стимулювати активну діяльність світового співтовариства, спрямовану на збереження балансу в природі та навколишньому середовищі.

Вибір цієї дати обґрунтовано тим, що саме в цей день відкрилася Конференція ООН із проблем навколишнього середовища (Стокгольм, 1972), за результатами якої створено Програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Приводом до проведення цієї всесвітньої акції послужило звернення, що надійшло 11 травня 1971 року генеральному секретареві ООН. На конференції були присутні повноважні представники 113 держав світу. Звернення підписали 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу.

У 2000 р. в цей день розпочато програму ООН “Тисячоліття довкілля – приступити до дій”. Програма є ще одним нагадуванням людству про його роль в охороні довкілля.

 Пам’ятаймо! Щоб сади у нас цвіли,

Щоб літали журавлі, і дерева підростали,

Щоб пташки у нас співали,

І Земля була вся в квітах,

Щоб нам жити і радіти –

Планету нашу бережіте!

У перший літній день в Україні, як і у всьому світі, відзначають добре і радісне свято – День захисту дітей. Діти – наш найдорожчий скарб, наша радість і наше майбутнє. Дуже хочеться, щоб діти в усьому світі, щохвилини, щодня були радісними та щасливими. Адже дитинство – це пора сподівань та здійснення мрій.

Немає більшого щастя у світі, аніж посмішки дитини. Піклування про підростаюче покоління, його майбутнє – головний обов’язок батьків, суспільства та держави. Врешті-решт, саме для цього всі ми живемо та працюємо.

Зігріваючи теплом і любов’ю кожне дитяче серце, об’єднуючи зусилля заради майбутнього – ми виховуємо достойних українців, які неодмінно стануть гордістю держави. Діти – наше майбутнє, а значить – майбутнє України. І саме від нас, дорослих, залежить, яким буде становлення маленької людини та як складеться її доля.

Це одне з найстаріших міжнародних свят. За деякими даними, ідея відзначати виникла 1 червня 1925 року. Цього дня генконсул КНР у Сан-Франциско відшукав у місті китайських дітей-сиріт і влаштував для них урочисті заходи з нагоди національного свята, що символізує початок літа – Дуань-у-Цзе (Фестиваль човнів-драконів). Такий задум дипломата не залишився непоміченим.А за цікавим збігом обставин 1 червня 1925 року була ще одна знакова подія: у Женеві відбулася перша міжнародна конференція, під час якої тривало обговорення проблем дітей. Вважається, що саме ці дві події стали визначальними при виборі дати свята.

Водночас офіційним роком народження Міжнародного дня захисту дітей вважають не 1925-й, а 1949 рік. Саме тоді в Парижі відбулася спеціальна сесія Міжнародної демократичної федерації жінок, на якій і було вирішено заснувати дитяче свято. Таке рішення було обумовлене жахливим становищем дітей по всьому світуву післявоєнний період: багато неповнолітніх лишилися сиротами, без домівок, їжі, хворі. Це не могло залишитися поза увагою міжнародної спільноти.

Відзначати свято почали вже з наступного року: у 1950 році урочисті заходи відбулися в 51 країні. У 1959 році ООН ухвалила Декларацію прав дитини, якою закликала батьків, громадські організації та уряди визнавати права дітей та сприяти їхньому дотриманню. Щоправда, цей документ був, швидше, рекомендаційним. А вже у 1989 році організація представила перший міжнародний документ відповідного характеру – Конвенцію про права дитини.

День захисту дітей в Україні

У 1991 році Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини, однак відзначати свято почала з 1998 року – після підписання 30 травня президентом Леонідом Кучмою указу "Про день захисту дітей".Всміхається сонце привітно й ласкаво,

Цей день на планеті хай щастям сія.
Час радісно лине, змістовно й цікаво
Добробутом повниться кожна сім'я
Хай війни стихають від сміху дитини,
Душа очищається, серце співа,
А розум підносить крізь будні людину,
Порядність всю землю нехай обійма!
https://maximum.fm/novini_t2

          Скарби   Зеленого світу          Подвір’ївки.                                                                                                                                                                                                                                 Далеко за селом ,на кордоні з Молдовою   простяглося урочище «Бартос».

Це  похилий схил,який добре прогрівається сонцем і відокремлює  село від сусідніх молдовських сіл Ларга і Медвежа. У перекладі з молдовської означає діра.Вона так майстерно ховається у природному ландшафті,що побачити «Баротос» можна тільки зблизька.В урочищі настільки багата флора,яка просто вражає своїм різноманіттям                      

Ця місцевість є природним  ландшафтом ,який поєднує в собі таку багату рослинність  , що на цих клаптиках землі  писалися дисертації і захищалися водночас.Сама природа створила  цей зелений скарб ,допомогла людям його відкрити ,берегти і вчитися  на ньому. Як стверджують вчені –біологи-це одна з найбільших колоній первоцвіту в Україні.Важко  навіть уявити,яким чином »вживається» на цьому невеличкому клаптикові Богом  даної землі така кількість унікальних рослин.

Ранньої весни урочище вкрите  первоцвітом: брандушкою звичайною,мати-й-мачухою,пшінкою звичайною,проліскою  дволистою           …і вартої тільки їм тільки відцвісти,як на схилах урочища сонячно спалахує горицвіт та адоніс.Тут можна зустріти рябчика шахового і рябчика великого.Пізніше з’являються зарості шавлії лучної,кролиці(ромашки великоквіткової),півників жовтих,цвіте клематіс дикий тощо.Багато з цих квітів  записані  до Червоної книги .Більше  про цю місцевість можуть розповісти  наші вчителі – біологи  Бойко Валентина Василівна , Жукотанська Людмила Доріодівна, Анюк Оксана  Орестівна, провідний фахівецьз екологічної освіти національного природного парку»Хотинський»Бабин Людмила  та інші .Поряд з урочищем є ставок ,де водяться різні види риб та дикі качки  і майже кожної весни прилітають білі лебеді. Запрошуємо всіх охочих  приїхати у Подвір’ївку  та відвідати цей унікальний клаптик землі.Повірте тут можна почерпнути снаги до життя і отримати заряд бадьорості на прийдешні дні.   

                                                                                      

  У селі Подвірївка  далеко за селом, поміж широким полями,в урочищі "Зерносклад",або "Шведенький виноград", на місці природного джерела жителями села збудовано  капличку та купальню в честь  ікони " Спорительниця хлібів".  Ікона Божої Матері, іменована «Спорительниця хлібів», написана з благословення старця Введенської Оптиної пустелі ієросхимонаха Амвросія. На цій іконі Божа матір зображена сидячою на хмарах. Її руки розпростерті на благословення. Внизу – вижате поле, а на ньому серед трав і квітів стоять і лежать снопи жита. Старець Амвросій сам вказав день свята – 28 жовтня і назвав образ «Спорительниця хлібів», вказуючи цим, що Пресвята Богородиця – «Помічниця людям у їхніх працях по здобуттю хліба насущного». Для співу акафісту перед святим образом старець склав особливий приспів: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою! Подай і нам, недостойним, росу благодаті Твоєї і яви милосердя Твоє!». 28 жовтня 2013  Владика Мелетій та 13 священників  освятили це місце. Відтоді щороку освячення води  під час церковних свят  проходить саме на цьому місці. Молячись, священники і прихожани не тільки нашого села ,а й гості із навколишніх сіл, просять Бога, щоб  на цій освяченій землі завжди був гарний урожай і праця хліборобів  давала гарні результати.

      

 «Вишиванка - поема життя, зачарована вічність в узорах»

Вишиванка наша, вишиванка,

вічна пісня барв і кольорів,

Неповторна музика натхнення!

Шепіт трав і шелест яворів,

І дзвінкі турботи сьогодення.

Хрестиком покладено в рядки,

Поспліталось, блиснуло веселкою

Ніжність материнської руки.

На полотно лягли малюнки:

І ружі, й квіти і листки.

У хрестик шиті візерунки

Із кольорів сімох нитки.

Вишита сорочка - свого роду оберіг, символ здоров’я, добробуту та краси, щасливої долі й родової пам'яті, любові та святковості. Коли говорять, що людина народилася в сорочці, мають на увазі, що це - щаслива людина.

Одягнімо, друзі, вишиванки

Наш чарівний український стрій.

не для когось, не для забаганки,

А для себе, вірний друже мій.

Одягнімо вишиванку друже,

Як етнічний предків талісман.

Хай не буде серед нас байдуже

І один в нас буде отаман.

Одягнімо в свята і неділі

В будень, за потреби, одягнім.

І відчуєм - вороги безсилі

Зруйнувати український дім.

Одягнімо вишиванку, друже.

Хай побачить українців світ.

Молодих, відважних, дужих,

І через багато сотень літ.

У бібіотеці села Подвір'ївка до Дня вишиванки організована виставка - свято "Вишиванка – поема життя,закодована вічність в узорах"

Вишиванка – Вкраїна і доля.

В ній не лише барвиста краса.

В ній боролися предки за волю

І відходили на небеса.

Жито жали і хліб випікали,

І у парі ішли під вінець.

В ній дітей своїх благасловляли

Батько й мати, від щирих сердець.

Вишиванко моя, вишиванко,

Ти- як пісня, у серці моїм.

Одягну тебе в будні і свята,

Щоб любов поселилася в нім.

(Т. Строкач)

Вітаємо з Днем вишиванки чудову вишивальницю з села Подвір’ївка Софію Бабинчук та її родину.Вона ще з дитинства вміє гарно вишивати і нитками і бісером ,і хрестиком і гладдю.В її доробку рушники , ікони, скатерки , плаття, сорочки. Ми щоро вдячні нашій вишивальниці ,яка завжди ділиться своїми роботами , бере активну участь у виставках організованих бібліотекою.

 Вишиванко моя, вишиванко,

Ти- як пісня, у серці моїм.

Одягну тебе в будні і свята,

Щоб любов поселилася в нім.

З Днем вишиванки вітаємо родину Козак Сніжани!Бажаємо, щоб українська вишиванка щодня охороняла Вас, щоб благословляла на щасливе життя!

Вітаємо з щирим і красивим святом – Днем Вишиванки -Днем Родоводу родину Олександра та ГалиниЧунтул!

День вишиванки. Це великий день,

Бо люди згадують сім'ю, родину.

Як шила мати та вела пісень,

Сорочку гарну вишивала сину.

Лягав собі узор на полотні,

А мати шила і думки вплітала.

Так долю вишивала день при дні,

Щоб добра доля сина не минала.

А як же вишивала рушники

І дарувала дітям на дорогу…

Щоб діти подолали всі шляхи

Й верталися до рідного порогу.

В тих вишиванках думи та пісні,

Про щастя мрії, туга за синами,

Тривога вічна, гарні дні ясні,

До Бога звернення — молитва мами.

Тож хай вона охороняє вас і всю вашу родину. Миру ,злагоди, добра вам та щастя на довгі роки! Зі святом вас!

з Днем Вишиванки сімю Рекунів! З чудовим святом самобутньої, неповторної, барвистої української культури – з Днем вишиванки. Вона символізує зв’язок поколінь, будить високі патріотичні почуття в серці кожного українця

Сорочку мати сину вишивала, І душу й серце в вишивку вкладала. Як пам’яті народної відлунки, На полотні з’являлись візерунки, Де кожен хрестик – то життєві миті… Мережила по білому блакиттю, Лягала ниточка до ниточки мрійливо – Дитині б долю вишити щасливу, Щоб оберегом стала для синочка Руками неньки вишита сорочка.