“Христос Воскрес!”

Радість з неба ся являє,

 Паска красна день вітає,

 Радуйтеся щиро нині –

 Бог дав радість всій родині,

 Бог дав радість нам з небес,

 Христос воскрес!

 Христос воскрес!

ПРО ВЕЛИКДЕНЬ 

Великдень - одне з найбільших й найшанованіших після Різдва християнських свят. Воно приурочене воскресінню Христа. У давнину Великдень вважався святом бога Сонця Ярила.

Звичай пекти паски та фарбувати яйця виник також дуже давно.

 З першим променем сонця священик в церкві сповіщає: «Христос воскрес!», а прихожани хором відповідають: «Воістину воскрес!».

 Під час урочистого обходу храму святять паски, крашанки та різний наїдок. Потім усі розходяться по домівках, щоб сповістити одне одного про велику радість та привітати зі світлим урочистим святом.

 Як і Різдво, Великдень — родинне свято, на нього збиралася вся родина. За традицією, розпочинаючи урочистий сніданок, господар обрізав зі свяченої паски скибочки з трьох боків, приказуючи:

 — Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий!

 Ці окрайці тримали до закінчення свят і потім віддавали худобі. Після святкового сніданку діти носили старшим родичам гостинці і отримували за це ласощі та писанки, якими потім гралися.

            До свята готуються заздалегідь — печуть паски, роблять крашанки й писанки. Жовті, червоні, жовтогарячі кружальця, багатокутні зірки на писанці — зображення Сонця. Хвилі означають воду. Ще зображують листя — дубове або вишневе. Малюють півників, козликів, пташок, рибок, метеликів, бджілок.

Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранці, i це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марiя Магдалина, Марiя, мати Якова та Саломія прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло Iсуса, але побачили відвалений камінь i порожній гроб, i тоді схвильованим жінкам з'явився ангел i сповістив про Воскресіння Господнє.

            Свято Великодня має язичницькі корені і народилося набагато раніше за свято Пасхи, ще до зародження в Україні християнства. В давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і була тісно пов'язана весняна поминальна обрядовість.

 Існує думка, що євангельська подія, на честь якої встановлена Пасха, а також пасхальні обряди найімовірніше запозичені з язичницьких та іудейських культів і у переродженому вигляді пов'язані з особою Христа (хоча спочатку християнські богослови не визнавали спорідненості Ісуса Христа з язичницькими воскресаючими богами і тільки євангельські твори вважалися істинними). Але християнське оформлення свята мало змінило сутність язичницьких обрядів.

            Свято Великодня в Україні сьогодні символізує загальне відродження та обновлення.

Із Воскресінням –

Світлим святом!

Усмішок й радості багато!

Хай Божа ласка завітає

І щастям Вас благословляє!

Смакує паска на здоров'я,

І благодать іде з небес,

У день, наповнений любов'ю,

Радійте, бо Христос Воскрес!

7 квітня відзначається Благовіщення (за християнською вірою Благовіщення Пресвятої Богородиці). Це – одне з великих християнських свят. У цей день не можна працювати, “навіть птиця не в’є свого гнізда в цей день”.
Вранці, коли ще відправляється Служба Божа, випускають пташечок з неволі –  “щоб співали на волі, Бога прославляли”.
У церкві в цей день святять проскурки, які потім використовують для різних магічних дій. Благовіщенська проскура і стрітенська вода – цілющі, тому їх зберігають “на божнику поміж святими образами”.
Все, що народиться в цей день, погано ростиме (у тварин). Бог благословляє в цей день рослини, і все починає рости. Чудодійну силу, зокрема на Буковинському Поділлі, мали проліски. “Як знайдеш пролісок на Благовіщення, поклади в пазуху. На Великдень вийми і поклади між образами. Це має принести щастя”.Благовіщення – найбільше свято, що припадає на період Великого посту. Всілякі ігри, веселощі і забави категорично заборонялися в цей час. Але не тільки суворі вимоги православної церкви примушували дотримуватися посту. Ідея, що вкладалась у піст, – очищення від гріхів шляхом утримувань і каяття – відноситься в деякій мірі до більш ранніх уявлень селян. Наставала весна – відповідальна для селян пора, і потрібно було приготуватись до польових робіт, “очиститись” від усього, що могло принести нещастя, приготувати все до сівби. 

До Всесвітнього дня здоров’я ,який відзначається щорічно 7-го квітня, в бібліотеці організована книжкова виставка  «Здоров’я- скарб – цінуй його» . Головною темою якої був підібраний матеріал з періодичних видань  про коронавірусну  хворобу. Для всіх кого цікавить ця тема складено інформаційний список літератури.Бажаємо всім здоров'я.

Щорічно 2 квітня, в день народження великого казкаря з Данії Ганса Християна Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги.
2 квітня 1805 р. народився Ганс Крістіан Андерсен 

До кінця свого життя Ганс Крістіан Андерсен зберігав дві найцінніші речі — олов'яного солдатика і троянду. Це були подарунки від дітей, які від щирого серця подякували казкареві за його талант. Дитинство майбутнього літератора було нелегким, навіть злиденним, але наполегливість; працьовитість зробили диво — згодом у Європі, а пізніше і в рідній Данії великого казкаря вітали цілі юрби його шанувальників, навіть сам король, єпископи і герцоги виявляли до нього свою прихильність. У Копенгагені в порту встановлено пам'ятник казковій героїні — Русалоньці, яка стала символом країни Данії.

Найвідоміші казки: "Принцеса на горошині", "Дюймовочка", "Стійкий олов'яний солдатик", "Оле-Лукойє", "Снігова Королева". 

З 1967 р. день народження Ганса Крістіана Андерсена став Міжнародним днем дитячої книги.

     Казки Андерсена вийшли за межі свого століття, стали постійними супутниками людства через бачення датським казкарем вічного змісту будь-якої людини, нехай то буде король, королева, принцеса або селянин.

     Ранні казки Андерсена — це, як правило, літературні переробки народних казок, які він сам чув у дитинстві ("Кресало", "Маленький Клаус і Великий Клаус", "Принцеса на горошині", "Дикі лебеді", "Свинопас" та ін.). Сюжет "Нового вбрання короля" було запозичено з іспанського джерела. А от "Дюймовочка", "Русалочка", "Калоші щастя", "Ромашка", "Стійкий олов'яний солдатик", "Оле Лукойє", хоча й дещо пов'язані з фольклором, все ж таки є авторськими творами.
      На тлі численних казкарів, яких породила епоха романтизму в різних країнах, казки Андерсена відрізняються відсутністю дидактичних основ і, як здавалося критикам XIX століття, відсутністю належної шани до королівських осіб, які в казках Андерсена ходять палацом у пантофлях (адже палац є їхнім домом), стелють постелі й варять гречану кашу.


Після закінчення карантину казки Ганса Хрістіана Андерсена чекають на вас, маленькі читачі! 

Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» - одна з важливих її якостей. Саме 21 березня рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО був призначений Всесвітній день поезії. Це свято відзначається з 1999 року. Рішення про встановлення даного свята було прийнято в зв'язку з тим, що поезія може допомогти людині розгадати найскладніші питання. Вона формує громадську думку і в той же час передає внутрішні переживання як самого автора, так і читачів. Представники ЮНЕСКО вважають, що поезія була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтва. Тому людство повинно навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство. Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості. 

Наш народ несе з собою у століття велику силу. Ніколи не поблякнуть золоті розсипи творів української поезії:

Все повторялось: і краса, й потворність,

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія — це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

19 березня 2020 року виповнюється 90 років українській поетесі, живому класикові української літератури Ліні Костенко.

Ліна Костенко – своєрідний символ української літератури. Її твори не втрачають актуальності, а інтимну лірику знає чи не кожен українець.

Твори Костенко перекладено англійською, польською, білоруською, естонською, італійською, німецькою, словацькою і французькою мовами.

                             А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,
А з правди, чесноти і довір’я.

У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.

У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.

У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.

Герої такі не вмирають,Вони будуть вічно живі.Героїв завжди пам’ятаютьНа небі й на рідній землі! Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується!

 Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!історико- патріотичний альманах " Їх  дух незламний  і безсмертний подвиг накреслив шлях  до мирного життя".

!Забути кров святу не маєм права!

Лишила слід безсмертний і терпкий…
Героям України – Слава! Слава! Слава!!!
І наша пам’ять – на усі віки!

З Новим Роком !

Ось знову рік Новий — 2020, іде, Хай щастя він Вам принесе, Міцне здоров’я подарує, Хай радістю Ваш дім квітує. Любов’ю хай серця живуть, Тепло душі для Вас несуть. Хай мир і лад у Вашій хаті будуть, Хай завжди щирість Вам дарують люди. З Новим Роком !

Хай днів різдвяно-новорічних Не змарновано буде й секунди! І щастя вогні, розпалені в січні, Хай горять до наступного грудня!