Чорнобильські уроки: скорбота пам’яті людської

Чорнобильські уроки: скорбота пам’яті людської

Сьогодні, двадцять шостого квітня 2022 року минає 36 років трагедії, що трапилася на Чорнобильській АЕС.Це аварія, яка стала наймасштабнішою з усіх техногенних катастроф в історії планети, наслідки якої досі відлунюють у зламаних долях та важких спогадах тисяч людей. Квітнева трагедія 86-го понівечила долі багатьох українців. Близько трьох мільйонів постраждалих українців (з них понад 617 тисяч – діти) – такий людський вимір аварії на Чорнобильській АЕС.Ніколи не змовкнуть дзвони пам’яті про трагедію та людей, які стали на захист України і світу від ядерного лиха, ніколи не вичерпаються слова нашої вдячності їхньому героїчному подвигу.Висловлюємо щиру вдячність учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС села Подвір’ївка:

Баженовій Людмилі Василівні,Черпаку Василю Степановичу,Колодичу Івану Парфенійовичу.

Вічна пам’ять

Пастуху Володимиру Дмитровичу

Дякуємо за ваш самовідданий подвиг і патріотизм. Бажаємо вам та вашим родинам миру, здоров’я, щастя, оптимізму, добробуту та благополуччя!

Слава героям-чорнобильцям!

 

#АТОМНИЙ ВІЙ ОПУСТИВ БЕТОННІ ПОВІКИ

Атомний Вій опустив бетонні повіки.

Коло окреслив навколо себе страшне.

Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!

Хто сіяв цю біду і хто її пожне?

Хто нас образив, знівечив, обжер?

Яка орда нам гідність притоптала?

Якщо наука потребує жертв, —

чому ж не вас вона перековтала?!

Загидили ліси і землю занедбали.

Поставили АЕС в верхів'ї трьох річок.

То хто ж ви є, злочинці, канібали?!

Ударив чорний дзвін. І досить балачок.

В яких лісах іще ви забарложені?

Що яничари ще занапастять?

І мертві, і живі, і ненароджені

нікого з вас довіку не простять!

©Ліна Костенко