З глибини віків нам сяє  мудре слово

( до Дня слов’янської писемності та культури)

24 травня - День слов'янської писемності та культури У цей день вшановуються святі рівноноапостольні - першопросвітники Кирило і Мефодій. Вони - творці писемності, здійснили переклад богословських книг з грецької мови на старослов’янську, поширювали християнське вчення. Поява абетки і виникнення писемності сприяли розвиткові літератури слов’янських народів, і слов’янська мова стала третьою в Європі після грецької та латини. Слов’янська писемність і культура належать до найдавніших у Європі. Як доводять вітчизняні та зарубіжні вчені, писемність народу, що прийшов з Азії і розселився по Дунаю, Дністру, Бугу, Дніпру та Віслі виникла задовго до прийняття християнства. Задовго до того часу, яким датовано перші писемні пам’ятки, що дійшли до наших днів. Якщо ж, наприклад, говорити про народ, який пізніше став називатися українцями, то писемність на його території була відома ще русам антського періоду. Сусіди русів зазначали, що на берегах Дніпра писали «чьртами и ръзами». Який вигляд мало це письмо? На це запитання нинішні вчені однозначної відповіді не знаходять. Створення нинішньої абетки, якою користуються слов’янські народи, пов’язують з іменами візантійських проповідників християнства, болгарів за походженням, Кирила та Мефодія. Костянтин – Кирило (827 – 869 рр.) був не лише видатним візантійським дипломатом та проповідником вчення Христа, але й видатним письменником. Він автор творів «Передмова до Євангелія», «Віршові молитви», «Полемічні бесіди», «Розповідь про відкривання мощей Климента Римського», «Гімн Климентові Римському», «Писання про правдиву віру», низки перекладів. Його старший брат Мефодій (Методій), дати життя бл. 815-885, уславився як автор твору «Канон на честь Димитрія Солунського» та численних перекладів з грецької. Створення уніфікованої для усіх слов’ян писемності мало велике значення в історії країн південно-східної Європи, зіграло, зокрема, позитивну роль у зміцненні зв’язків українського та болгарського народів, їх державності. Розвиток культури Київської Русі відбувався самобутнім шляхом, але на той час під благотворним впливом болгарської писемності та культури в цілому. Багато які книги, не лише богослужебні, спочатку перекладалися з грецької на старослов’янську мову болгарськими просвітниками. 

Заслуга просвітителів в історії культури велика.Кирило у 863 році розробив першу впорядковану слов’янську азбуку і цим поклав початок розвиткові слов’янської письменності. Кирило і Мефодій переклали з грецької мови багато книг, що стало початком формування старослов’янської літературної мови. Брати сприяли поширенню грамотності серед західних і північних слов’ян.

 Вшанування пам’яті засновників слов’янської писемності й літератури має давню традицію: у Чехії свято на честь Кирила й Мефодія почали відзначати в 1349 році, у Болгарії – в 1851. В Україні на державному рівні свято відзначають з 2004 року, відповідно до Указу Президента.