«ІЛОВАЙСЬКА ТРАГЕДІЯ» 2014 р.: ПОДІЇ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОДІЇ СЕРПНЯ 2014 Р. залишаються одними з найкривавіших сторінок конфлікту на Сході України. Значна кількість постраждалих, відсутність повної інформації відносно подробиць подій, невизначення винних та затягування розслідування – така реальність другої річниці «іловайської трагедії». Офіційна статистика втрат «Іловайського котла» - 366 загиблих, 429 - поранених. 158 наших бійців досі вважаються зниклими без вісті1 . Своя статистика у бійців. Вони її озвучують так: кожен третій - загинув, кожен третій - був поранений і кожен третій - потрапив у полон2 . Протягом двох років продовжується встановлення осіб загиблих шляхом підтвердження зразків ДНК. Останні дані, які оголошувались, складали 459 загиблих осіб3 . Окрім того, застосування проти української сторони важкої артилерії призводило до завдання шкоди такої тяжкості бійцям, внаслідок якої не могло залишитися навіть останків тіла. На офіційні дані впливає те, що основну частину «іловайського угрупування» (прим. – підрозділи ЗСУ, НГУ та МВСУ, які були залучені до операції) складали підрозділи, сформовані з добровольців. Офіційно, по документам військових частин, вони були оформлені в якості резервістів4 . При чому в кадрових службах військових частин були проблеми з внутрішніми документами: частина бійців відправлялась до зони АТО не будучи зареєстрованими як особовий склад відповідної військової частини. Крім питання щодо точної кількості постраждалих в «іловайській трагедії», вже протягом двох років залишаються без відповіді і інші. Якими були причини трагедії? Чи можна було уникнути таких наслідків? Чи можна було виконати задум операції наданими силами? Чи були належним чином підготовлені підрозділи? Чи на належному рівні був налаштований обмін інформацією в ході операції? Чому не було відповідної реакції на вторгнення російської армії? Чим далі розкручувати ситуацію, тим більше виникає питань, які вимагають відповіді. І скільки ж часу ще необхідно, щоб отримати на них відповіді? Спробуємо розібратися в тому, що все ж таки сталося літом 2014 р. в м. Іловайськ.

Причини трагедії: офіційна позиція НАПЕРЕДОДНІ першої річниці трагедії, 13 серпня 2015 р., Міністерство оборони України опублікувало Аналіз ведення антитерористичної операції та наслідків вторгнення Російської Федерації в Україну у серпні-вересні 2014 р. В матеріалі аналізуються події в Секторі «Д» та Секторі «Б» в ході літньої компанії та висуваються такі основні тези: u добровольчі підрозділи (загони) на той час налічували до 4 тисяч осіб, не підпорядковувались штабу АТО і не входили до складу сил і засобів; u керівництво штабу АТО не очікувало, що Російська Федерація здійснить акт вторгнення регулярних збройних сил на територію України без оголошення війни, в порушення норм міжнародного гуманітарного права (права війни); u підрозділи ЗСУ та НГУ перебували на офіційному обліку в штабі АТО, тому їх можливо було оцінити як з точки зору бойових можливостей, так і з точки зору перспектив застосування. Добровольчі батальйони за цими параметрами було неможливо оцінити, тому що вони не входили до складу сил і засобів АТО (під добровольчими батальйонами у тексті Аналізу розуміються батальйони НГУ та МВСУ «Донбас», «Дніпро-1», «Світязь», «Херсон», «Миротворець», «Херсон», «Івано-Франківськ»); u попри високу вмотивованість бійців, рівень їх навченості – як загальний, так і по управлінню підтримуючими підрозділами – був низький. Рівень їх організованості також не сприяв ефективному виконанню завдань. Добровольчі підрозділи входили та виходили з бою на розсуд їх командирів. Вони, зазвичай, заходили в населений пункт і, наразившись на опір противника, виходили. Це повторювалося декілька разів. Причиною цього був низький рівень тактичної підготовки та відсутність маневру. В таких умовах, взяти під контроль Іловайськ не вдавалося; u розвідувальна інформація про перетин державного кордону України колонами військової техніки Збройних сил РФ почала надходити до штабу АТО та Генерального штабу 25 серпня 2014 року. Остаточно факт вторгнення регулярних підрозділів РФ було підтверджено 26 серпня після захоплення у полон військовослужбовців повітряно-десантних військ ЗС РФ; u штабом АТО тричі ставилися завдання 3-й батальйонній тактичній групі 72-ї механізованої бригади вийти на визначені рубежі для зайняття оборони. І жодного разу ці завдання не були виконані у зв’язку з невиходом у визначений район у встановлені терміни, чим суттєво були обмежені можливості виконання завдань іншими підрозділами в районі Іловайська; u з втратою управління штабом Сектору «Д», самовільним відходом значної частини підпорядкованих сил і засобів, неможливістю виконувати весь обсяг «ІЛОВАЙСЬКА ТРАГЕДІЯ» 2014 р.: 9 завдань тими силами і засобами, що залишилися, було прийнято рішення про розформування Сектору «Д»; u з метою стабілізації обстановки, 3-я батальйонна тактична група 72-ї механізованої бригади та 1-а бригада оперативного призначення Національної гвардії повинні були вийти у визначені райони та перейти до оборони рубежу Кутейникове – Старобешеве – Комсомольське. Ці завдання у повному обсязі не були виконані, що призвело до оголення правого флангу нашого угруповання; u з урахуванням кількісного складу сил і засобів угруповання в районі Іловайська для сковування угруповання противника, нанесення йому вогневого ураження та недопущення виходу у фланг і тил наших військ в районі Маріуполя, керівництво АТО прийняло рішення продовжити спеціальних дій в районі Іловайська; u Генеральний штаб ЗСУ наголошує, що це не був прорив із оточення (прим. – щодо подій 29 серпня 2014 р.). Інакше українські війська не йшли б колонами, а проривалися б найбільш безпечними напрямками та здійснювали його вночі декількома маршрутами у відповідному бойовому порядку на широкому фронті. На практиці цього не було, оскільки це був вихід під гарантії російської сторони. Таким чином, ці дії військових РФ повинні кваліфікуватися як військовий злочин17 .Причини трагедії: офіційна позиція НАПЕРЕДОДНІ першої річниці трагедії, 13 серпня 2015 р., Міністерство оборони України опублікувало Аналіз ведення антитерористичної операції та наслідків вторгнення Російської Федерації в Україну у серпні-вересні 2014 р. В матеріалі аналізуються події в Секторі «Д» та Секторі «Б» в ході літньої компанії та висуваються такі основні тези: u добровольчі підрозділи (загони) на той час налічували до 4 тисяч осіб, не підпорядковувались штабу АТО і не входили до складу сил і засобів; u керівництво штабу АТО не очікувало, що Російська Федерація здійснить акт вторгнення регулярних збройних сил на територію України без оголошення війни, в порушення норм міжнародного гуманітарного права (права війни); u підрозділи ЗСУ та НГУ перебували на офіційному обліку в штабі АТО, тому їх можливо було оцінити як з точки зору бойових можливостей, так і з точки зору перспектив застосування. Добровольчі батальйони за цими параметрами було неможливо оцінити, тому що вони не входили до складу сил і засобів АТО (під добровольчими батальйонами у тексті Аналізу розуміються батальйони НГУ та МВСУ «Донбас», «Дніпро-1», «Світязь», «Херсон», «Миротворець», «Херсон», «Івано-Франківськ»); u попри високу вмотивованість бійців, рівень їх навченості – як загальний, так і по управлінню підтримуючими підрозділами – був низький. Рівень їх організованості також не сприяв ефективному виконанню завдань. Добровольчі підрозділи входили та виходили з бою на розсуд їх командирів. Вони, зазвичай, заходили в населений пункт і, наразившись на опір противника, виходили. Це повторювалося декілька разів. Причиною цього був низький рівень тактичної підготовки та відсутність маневру. В таких умовах, взяти під контроль Іловайськ не вдавалося; u розвідувальна інформація про перетин державного кордону України колонами військової техніки Збройних сил РФ почала надходити до штабу АТО та Генерального штабу 25 серпня 2014 року. Остаточно факт вторгнення регулярних підрозділів РФ було підтверджено 26 серпня після захоплення у полон військовослужбовців повітряно-десантних військ ЗС РФ; u штабом АТО тричі ставилися завдання 3-й батальйонній тактичній групі 72-ї механізованої бригади вийти на визначені рубежі для зайняття оборони. І жодного разу ці завдання не були виконані у зв’язку з невиходом у визначений район у встановлені терміни, чим суттєво були обмежені можливості виконання завдань іншими підрозділами в районі Іловайська; u з втратою управління штабом Сектору «Д», самовільним відходом значної частини підпорядкованих сил і засобів, неможливістю виконувати весь обсяг «ІЛОВАЙСЬКА ТРАГЕДІЯ» 2014 р.: 9 завдань тими силами і засобами, що залишилися, було прийнято рішення про розформування Сектору «Д»; u з метою стабілізації обстановки, 3-я батальйонна тактична група 72-ї механізованої бригади та 1-а бригада оперативного призначення Національної гвардії повинні були вийти у визначені райони та перейти до оборони рубежу Кутейникове – Старобешеве – Комсомольське. Ці завдання у повному обсязі не були виконані, що призвело до оголення правого флангу нашого угруповання; u з урахуванням кількісного складу сил і засобів угруповання в районі Іловайська для сковування угруповання противника, нанесення йому вогневого ураження та недопущення виходу у фланг і тил наших військ в районі Маріуполя, керівництво АТО прийняло рішення продовжити спеціальних дій в районі Іловайська; u Генеральний штаб ЗСУ наголошує, що це не був прорив із оточення (прим. – щодо подій 29 серпня 2014 р.). Інакше українські війська не йшли б колонами, а проривалися б найбільш безпечними напрямками та здійснювали його вночі декількома маршрутами у відповідному бойовому порядку на широкому фронті. На практиці цього не було, оскільки це був вихід під гарантії російської сторони. Таким чином, ці дії військових РФ повинні кваліфікуватися як військовий злочин17 .

29 серпня Україна відзначатиме День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.
Дню вшанування пам’яті захисників України у Подвір]ївській сільській бібліотеці пройшла година пам’яті - "Тепло долонь і серця - захисникам України".
В бібліотеці оформлено постійно діючу книжкову виставку «Вогнем війни обпалені серця» , присвячену героям АТО, також були презентовані книги - «Іловайськ» , та «Ті, що пройшли крізь вогонь». Книги містять бібліографічні нариси про військовослужбовців, які загинули внаслідок російської агресії на сході країни,спогади наших земляків - учасників АТО.
Хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих воїнів – борців за незалежність України.

Євген Положій  "Іловайськ" - книга про мужність неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів тероборони, всіх тих, хто опиняється в кінці серпня 2014 року в "Іловайському котлі", що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми.

https://www.yakaboo.ua/ilovajs-k-rozpovidi-pro-spravzhnih-ljudej.html